Пригоди бабусі та Натусі. Книга 1. Знайомство

Розділ 12. Система покарань

Натуся настільки часто робила всілякі дурниці, що постійно попадала в неласку до бабусі. Треба було негайно щось з цим робити! Не спускати ж онучці все з рук! Однак, до цього питання потрібно було підійти креативно. 

Тож Фофа запропонувала Ельвірі скласти спеціальний документ з цілою системою покарань. Його було затверджено на сімейній раді, та урочисто підписано обома чарівницями – старшою і молодшою. А щоб дівчинка не забувала про його існування, папірець приклеїли до зворотної частини дверей шафи. 

“Що ж за система така була?” – запитаєте ви. А я вам розповім. Отож, вище зазначена система покарань включала такі пункти:

1). У разі невиконання домашніх завдань з навчальних предметів Натуся мусила доглядати за садом із фотошпалер.

 Це означало, що дівчинка повинна була поливати густу траву, щоб та була яскраво-зеленою, адже дощу в чарівному саду не було. Крім того, в її обов’язки входило годувати й напувати пташок, які були частими гостями їхнього саду. 

Ба більше, щодня необхідно було змінювати воду в вазі з польовими квітами, щоб ті не засихали. Коли домашнє завдання виконувалося, ці обов’язки тимчасово виконували бабуся або Фофа.

2). Якщо не виконувались хатні обов’язки, Натуся повинна була протягом години допомагати іншим чарівникам по господарству в домі. 

Цей пункт був одним із найгірших покарань, за словами дівчинки. І не дивно! Не робиш у себе вдома затишок – так йди роби цей затишок комусь іншому! Що за несправедливість?!

Особливо не любила Натуся бувати в бабусиної найближчої подруги Аміни. Вона жила неподалік у сусідньому будинку. Її забудькуватість, любов до експериментів із травами й вільна натура створювали такий безлад у хаті чарівниці, що дівчинці доводилося ледь не до самого вечора наводити лад у цій оселі. 

“Але ж мова йшла лише про одну годину допомоги, хіба не так написано у документі?” – запитаєте ви. Це дійсно так, але Аміна була не лише забудькуватою, а ще й дуже хитрою чарівницею. І мала певний контоль над часом – могла пришвидшувати чи уповільнювати його за власним бажанням. Щоправда, це вміння не виходило за межі її оселі, та й цього чарівниці було достатньо, щоб одна неслухняна чарівниця мала час допомогти їй з хатніми обов'язками.

3). У разі поганої оцінки з якогось предмета скасовувалися нічні польоти містом. 

Ух, це теж було важким покаранням для Натусі. Тож дівчинка намагалася ретельно готуватися до уроків, аби не вхопити “двійку” чи “трійку”. Адже ніщо так не радувало малу чарівницю, як нічне патрулювання вулиць. Це була не лише можливість політати, не привертаючи зайвої уваги. А й відчути себе супергероїнею, яка бореться зі злочинністю та відновлює справедливість на вулицях її рідного міста. 

AD_4nXcP2L5JrcGSxGdwkRbGCWHhi-yRGFeBXEQTGcMq6_6aO161ZOGnY_XCD85cffM-TfPZKUEUqH6G9AJ3puqGriVai20ThQb0-xX-ZktIC9OGyCoiRHLB94CSZ1Mc181Lu2RjJwo-VSOwQ5o-oN1xkcCyMMY_m0DkXq5Swdr06xMX4HR1jw6dnCk?key=-llYCcqW7GT_Liv7S9ydRA

4). Якщо в щоденнику з’являлось зауваження про погану поведінку, Натуся змушена була купати їхню домашню тваринку – білочку. 

Проти цього пункту виступала не лише мала чарівниця, а й Фофа. Вона дуже не любила купатися, і надавала перевагу сухому шампуню, який робив її шерсть пухкою та чистою. А тут на тобі – вода! Яка, до речі,  могла бути занадто холодною! Чи занадто гарячою! Ну куди їй мочитися зайвий раз. А ще Натуся в ролі помічниці! Що може бути гірше?!

Тож для того, щоб зайвий раз перестрахувати себе від цієї неприємної процедури, Фофа щоранку нагадувала дівчинці поводитися чемно й не дратувати вчителів.

5). Найгіршим проступком вважалося самостійне повернення в минуле. За такий вчинок на онучку чекало серйозне покарання: місячне ув’язнення у власній кімнаті без права зустрічатися з друзями, літати, гуляти в саду й подорожувати в часі. 

І не дивно, адже такі подорожі могли бути небезпечними не лише для самої Натусі. Вона ставила на карту майбутнє усієї планети, а цього бабуся ніяк не могла допустити. Тож такі покарання були дуже рідкими, але все ж були…

Саме цей п’ятий пункт договору Натуся і порушила, коли полетіла рятувати Жанну Д’Арк. І за це вона мусила понести справедливе покарання. Дівчинка навіть сперечатися не стала – сама знала, що винна і буде справедливим понести заслужене покарання.

А у вас, мої любі читачі, існує вдома власна система покарань? Діліться в коментарях!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше