Дія 4
Тіана Родрігез – Дейла Тернер.
Рейнгард Родрігез – як брат Тіани і Хелени.
Від імені Тіани Родрігез( Дейли Тернер.)
Я думала, що з усіх мені буде найважче втримати іншу особистість, але виявилося, що я і Енні єдині хто не спалилися, хоча ще не ніч.
– Хай темрява буде з тобою, Рейн, – граційно наблизилися до свого брата, традиційно кланяючись.
– Хай темрява тебе оберігає, Тіано, – вклонився він.
– Тобі це більш потрібно, ти вже чув про прекрасні чутки, щодо твого особистого і політичного життя, – протягнула я з насмішкою ледь змахуючи віялом.
– Тіано, вони знову про нас з Лоренс? – з виглядом людини, яку усе дістало важко зітхнув він.
– Ага, не була б вона нашою кузиною, я б і сама так подумала, – легко засміялася.
– Швидше б вже одружитися, – втомлено протягнув він, але його погляд при згадці нареченої виражав щось таке не зрозуміле для мене.
Меланхолія? Закоханість? Радість?
– Тоді в них дружина просто посунеться, не стіна ж, чи… – протягнула я дивлячись на нього зацікавлено, – може мій братик закохався?
Він нічого не відповів, лише випив ковток вина.
– Почекай ти справді закохався? – недовірливо запитала я і на його кивок дзвінко розсміялася, – оце так! Сам Рейнгард Родрігез закохався, – і крізь сміх продовжила, – повірити не можу, що цей день настав.
– Сестро, – гримнув на мене він, стукнувши пальцями по своєму бокалу три ледь чутні рази лівою рукою.
Якби було правою це означало б, що він усіх закликає до тиші, а так лише мене. Прикривши обличчя віялом я спробувала заспокоїтись і продовжити попередню тему.
– Вибач брате. А щодо другого хтось з них вирішив, що ти... барабанний дріб...за Повстанців. Тобі не здається, що у них роздвоєння особистості? – перекинула віяло з руки у іншу руку, ледь приховуючи презирливу посмішку.
Він промовчав, дозволяючи продовжити.
– Або це зображується, що ти з Лоренс, щоб вивідати потрібну інформацію для них! Та тут мозок може зірватися, – ледь не зробила фейспалм я.
Але вчасно змахнула віялом.
Рейн розсміявся і помітно розслабився.
– Зате у них прекрасна фантазія, сестричко. Потрібно сказати королеві, щоб знайшла їм чоловіків, – до нього нарешті повернувся гарний настрій.
– Це точно, хоча не думаю, що від цього буде менше проблем, – сказала вона поблажливо, ледь змахуючи віялом, щоб закрити очі у яких так і видно іронію.
– Тоді в покарання відправити в якусь іншу реальність, де їм буде не до цього, – жорстко посміхнувся він.
Я ледь розсміялася і кивнула.
– Це чудово ідея брате, але є ще дещо про що я хотіла б поговорити, – мій голос стишився і я взяла віяло в ліву руку продовживши, – щодо повстанців? Звідки вони взагалі взялися і що хотіли з тебе і Лоренс? – перейшла до важливішого питання.
– Я вже зробив те що вони хотіли. Договір підписаний, – холодно відрізав він і я опустила віяло ледь стримуючи своє роздратування.
– Це чудово, – підбадьорливо посміхнулася, – Але думаю тебе вже втомила ця безглузда розмова зі мною, – я ледь закрила віяло і озирнулася навкруги і побачивши Вальзере в компанії людей з якими вона жваво перемовлялася. – Не думав би ти запросити на танець її.
Я знаю, що це для неї важливо, але хай пробачить, я їй тут взагалі то зустріч з нареченим хочу влаштувати.
– Вел, – сказала я ім'я сестри, – Тобто Вальзере, одразу виправилася.
– Кого ти мала на увазі? – пильно подивився мені в очі.
– Добре, – здалася я в цій битві поглядів. – Вільгельта Тернер, твоя наречена наша кузина Вальзере.
– Але ж вона зайнята? – він не хотів заважати їй розмовляти, але я була зовсім іншої думки, це й видавало моє швидке махання віялом.
– Дивлячись на неї можна подумати, що вона буде це робити ЩЕ вічність. Тому давай, лови момент, – легенько штовхнула його в плече.
Я склала віяло і цей жест означав, що розмову завершено. Направилася до столиків з їжею і взявши морозиво почала їсти, спостерігаючи за Вел і Рейном.
Елевонда. Дейла в цій частині просто переграла всіх і знищила. Та й найкраща позиція це спостерігати за головними героями з якогось другого чи третього ряду. Я тепер взагалі не знаю, хто їй підійде як пара.