Розділ 3. 1 Чари. Навчання продовжується.

Пообідавши ми продовжили наше навчання. 

- Сайм, починай, - мама ледь всміхнулася татові. 

- Звичайно, Лана, - так само з усмішкою відповів він. 

- Наступні чари називаються Кіломента - інформація. За допомогою них, ви можете взнати будь-яку інформацію, потрібну вам. Все що потрібно, це направити руки і сказати чари. 

Мій тато у цій реальності працював в університеті і ось чому навіть у дома, коли він щось розповідав - це завжди звучало як лекція. 

- О, тепер можна буде реферати на всі предмети робити, і контрольні будуть правильні, і твори, і все інше, - замріяно почала, я вже бачила хороші оцінки і як нас хвалять, і як ми за платно всім все робимо. Але потім усмішка зникла з мого обличчя, коли я згадала слова Аделі, що магія в нас не діє. 

“Справедливість ти де?” - приречено посміхнулася своїм думкам. 

- А так все гарно починалося, подруго, я аж сама в це повірила, - сказала Аделі зі своєю постійною скептичною посмішкою. 

- Тату, розкажи щось, щоб настрій підняло, - попросила я у нього. 

Він погладив мене по голові в підбадьорливому жесті і продовжив.   

- Ці чари були засновані в 1630 році, тоді ще відомим родом Кіломент. У сьогоденні Арфа Беатлінкс покращила їх, тепер вони показують ще більше інформації, і вони отримали назву Кіломентета, завдяки їй, в королеви Венельс є все потрібне про Елеонору.

- Я й не думала, що чари могли створити ще хтось із знайомих! - захоплено вигукнула.

- За правилами Аві, кожний на Посвяті в чарівника - це в кінці навчання, повинен представити мінімум п'ять нових чи вдосконалених чар, - відповів тато. 

- О це так, потрібно думати чого нам ще для повного щастя не буде вистачати, - сплеснула руками і подивилася на Аделі. 

- Ти теж подумала про те саме, що я? - запитала вона телепатично. 

- Так, Аделі.

- То виходить, що ви теж створювали чари. І ще одне, якщо кожний, то хіба не забагато чар буде, - запитала з цікавістю. 

- Ні. Завжди створюються потрібні чари або буває, що дозволяють робити проект, якщо це складна робота, - відповіла мама з ностальгічною усмішкою.

- Зрозуміло, а які в вас?

- Про мої ще буде, - відповіла мама, - а інші ще за складні для вас. Добре Бет, продовжуй. 

- О найулюбленіші чари всіх магів! - вигукнула вона захоплено, що навіть було дивно з того що я знала раніше. - Представляю вам чари, за допомогою, яких можна викликати абсолютно все - Моґадиш. 

- О, це ж схоже до столиці Сомалі, - усміхнулася згадавши мою улюблену тему столиць країн. 

- Тільки там Моґадішо.  А взагалі, в нас є ще деякі чари, назва яких співпадає з країнами чи містами реального світу, - відповіла вона.

- Ясно. А чому так виходить? 

- А хто його знає. 

- Так от, ці чари не такі давні, як попередні, створені в 1890 році Естер Бартері.  Вона з тих, хто створили попередні чари про які ми говорили, одна не з країни Аві, а з сусіднього Мадагаскару.  Чари з її мови перекладається, як “отримати”.  Власне, представники Мадагаскару принесли у світ Аві і об'єднання складну і рідісну магію, яко можна не знайти деінде, - тон Аннабет став таємничим, а посмішка сповнена загадковості. 

Елевонда. Так, є світ і країна Аві, так само в усіх реальностях об'єднання, але найчастіше, коли я пишу цю назву, маю на увазі саме країну. Мадагаскар - це типу нашої Африки на Аві.

- Ясно. А якщо можна викликати абсолютно все, то що, гроші і їжу теж?  - запитала з ледь прихованим подивом, бо для людини з реального світу, яка читала книги про Гаррі Поттера така магія здавалася чимось занадто складним і неймовірним. 

- Буквально все, але максимум 10 тисяч авентів, це гроші Аві. Але в реальному світі, це відповідає євро, в такій самій кількості.

- О круто, це ж скільки всього за них можна було б зробити і перетворити нашу країну на найкращу у світі, - мій погляд знову став замріяним.

-  Так, Анджелі, знову в своїх думках, може там і залишитися. А мені от цікаво, звідки берться те, що ми викликаємо і як це зробити? - запитала Аделі із занепокоєнням у голосі. 

- Я не знаю, я справді не знаю, - промовила її мама розгублено, - але важливе те, що мрії Анджелі не зовсім здійсненні, - це заставило мене підняти погляд і з нерозумінням подивитися на неї, помовчавши вона продовжила невпевнено. 

- Як я і говорила раніше, магія людей Мадагаскару не повністю вивчена, тому ніхто не знає як саме Естер створила їх. Існує теорія, що усе створене за допомогою цих чар, лише частинки магічної енергії, які силою наміру об'єднуються у потрібний предмет. Тобто, ми отримуємо щось з повітря, а точніше з магічної енергії, яка витає у ньому. Більше зможете вивчити на магічній фізиці. 

- Ну я вже нічому не дивуюся, - видихнула я почувши про магію і фізику у одному реченні, - Але це виходить, що ці предмети, які ми отримаємо не зовсім справжні і ті гроші, які я захочу витрати це щось подібне до того, коли витрачаєш кредитні гроші з картки і потім ти маєш погасити мінус, вже справжніми грошима.  

- Можна й так сказати, - тон голосу у неї був втомленим і Леон передав своїй дружині чашку чаю і продовжив розповідь сам. 

- Поки моя Бет відпочиває від цього справді складного питання над яким ламають собі голову вже декілька років, я розповім про те як викликати ці чари. 

- Не перебільшуй, Леоне, - промовила вона незадоволено, але все ж опустила голову йому на плече, прикривши очі. 

Він подивився на маму і вона прочитавши його телепатичне повідомлення накрила Аннабет легкою ковдрою. Сама ж взявши приклад з неї теж лягла, але опустила голову татові на коліна, звісивши ноги з дивану. 

Ми з Аделі обурено переглянулися.

“І коли ж це ви встигли втомитися” - зміряли їх невдоволеними поглядами і взяли зі столу печиво, яке мама спекла ще вчора, щоб було на сьогодні. 

- Що ж Сайм, а ми продовжимо розповідь, поки вони відпочивають. Для того, щоб викликати щось за допомогою цих чар потрібно уявити цей предмет так, наче ти бачиш це перед собою, - відповів він.