Розділ 3. Чари

На наступний день, наші батьки почали вчити нас найпростішим чарам. Вже сьогодні ввечері, ми мали вирушати. 

- Взагалі, це проти правил, чари до навчання рідко хто вивчає, але у нас ситуація, яка є винятком, однак, якщо у вас вийшло керувати стихіями, то і чари повинні вийти, - сказала Енгайдо.

Вона з сестрами залишилася в кімнаті, спостерігати за нашим навчання, хоча дивлячись на те, що Елінго і Дейла пішли і купили попкорн, у нас вони не дуже вірили. Змірявши їх незадоволеним поглядом мама почала розповідати. ( логічно, що мама Анджелі, бо маму Аделі вона б назвала на ім'я) 

- Принцип той самий, що й із стихіями. Звичайно, це діє лише на початку, далі все зводиться до автоматизму. 

1) Заплющити очі і зосередитися. 

2) Відчути магію і застосувати її. Насправді це найскладніше, особливо в реальному світі, де знайти магію в собі дуже складно. Тому спробуйте робити щось з стихіями, щоб пробити бар'єр рук. 

- І останнє - це віра в те, що магія подіє, а не бажання, щоб вона подіяла, - це ми повторили одночасно з моєю мамою

- Перші чари - це Аеролінґ  "вверх" і Фразеолінґ "вниз" - продовжила за нею Аннабет.

Тон мами Аделі завжди був таким, що вводив у меланхолію і асоціювався з літнім дощовим вечером, у моєї ж мами, коли вона розповідала був завжди мудрий погляд і цим була схожа з Енні, вони вміли розповісти так, що залишалося лише зачаровано слухати.  

- Взагалі, це перші чари, які навчилися маги, це було ще за Хаседи і Вайкедо, перших головних чарівників Аві. Вони були ті, хто започаткували магію в наших реальностях. Хоча дивно, що це повітряні чари, більш логічно, що спочатку мали бути чари, які полегшують життя, але вони з'явилися вже після них. 

- Але хіба першими магами були не засновники? - з нерозумінням подивилися ми.  

- Вони лише створили магічні джерела, але та реальність була ще порожня, а далі все так як і в простій реальності - зародження життя, динозаври, перші люди, боги, але в нас потім йде розуміння, що там існують магічні здібності. 
Звичайно, засновники шукали тих, хто найбільше підходили і вселяли їм правильні думки, а тепер спостерігають за своєю реальністю, щоб в разі чого врятувати,  - закінчила за нею мама, задумливим тоном. 

- О це так, я й не думала, що у вас є своя міфологія! - вигукнула я захоплено.

- Зі всього, що я говорила, ти спитала саме це, - вона посміхнулася.

- Навіть зараз, на Аві збереглося багато стародавніх храмів. Найшанованішою богинею, завжди була Меґес Сонцесяйна, та пізніше, зрозуміли, що вона Принцеса Сонця або, як її ще називали -  Хранителька Світлої Магії. Пізніше зрозуміли, що боги насправді, такі самі як і вони, просто набагато сильніші за звичайних і почали називати їх Вищими Чарівниками, - знову взяла слово Аннабет, сказавши це тихо і благоволійно. 

- Тепер все зрозуміло і це дуже цікаво, -  задумливо промовила я.

- А в мене питання, як зберігали пам'ятки архітектури під час тої вашої війни? -  з цікавістю запитала Аделі.

- Спеціальні чари допомогли все врятувати, більше вам розкажуть на історії,- мама відповіла тихо і зміряла нас поглядом, який означав закінчення розмови і повернувшись до Аннабет з усмішкою запитала, - продовжиш, Бет? 

- Звичайно, Лано, - кивнула вона і знову почала розповідати тихим тоном з ледь вловимою усмішкою, - Ці чари найпростіші, але найчастіше не виходять з першого разу. Найкраще це вітрам і іншим повітряним. А от маги землі, буває, що так і не можуть вивчити ці чари, адже їхня стихія завжди буде тягнути їх вниз. 

- Взагалі не правда і наклеп, - розлючено прошепотіла Вел, яка до цього виглядала так, наче й зовсім десь не тут. 

- Я не хотіла образити вас, Вільгельто, просто на моєму досвіді викладання були такі учні, - відповіла Аннабет, підійнявши на неї погляд. 

- Це ви вибачте мені мою поведінку, - тихо прошепотіла вона і встала з крісла у якому до того сиділа, - чи дозволите ви мені дещо пояснити, леді Фрейлез? 

Вона кивнула і наші зацікавлені погляди звернулися до неї.   

- Це хибна думка. Навчитись можна усього незалежно від стихії, важлива лише практика, яка вирішує усе. І я зі свого власного досвіду, знаю як це - робити усе, щоб стати ідеальною. Єдиний варіант це не могти керувати суміжними стихіями, так справді трапляється. І якщо багато тренуватися у вас все вийде, - після цієї тиради вона знову сіла на місце і занурилася у свої думки. 

На деякий час усі замовкли, я була здивована тим, якою насправді є Вел і мені захотілося дізнатися більше у чому полягає її причина - бути в усьому кращою і приховувати свої думки. Можливо моя думка про неї теж була абсолютно хибна. 

Зачекавши декілька хвилин поки всі знову зможуть слухати Аннабет коротко розповіла нам про те як використати ці чари. 

- Що ж, сказала вона, - неохоче визнаючи неправоту, - я досліджу вашу інформацію пізніше, Вільгельто, - А для того, щоб чари подіяли виконайте інструкції, скажіть, Аеролінґ, а  тоді, коли відчуєте, що почав дути вітер, може розплющити очі.

Ми постаралися виконати все, як нам пояснили, але думаю, що ви здогадуєтеся, що в нас не вийшло ні з першого, ні з десятого разу.

- Що Аделі, йдемо за старою схемою? - сумно посміхнулася, запитуючи її.

- Ти про ту, що тисячу раз зробити і може на тисячу перший вийде. Звичайно, подруго, по-іншому в нас і буває.

- Можу тільки сказати моє улюблене слово - сумно.

- А я то думала, чому ти його весь час говориш? - посміхнулася Аделі.

- Ага, велика таємниця Анджеліки Ланден розкрита, - театрально змахнула рукою. 

- Дякуючи тобі, в мене тепер знову чудовий настрій.

- Так, в мене улюблена справа, підіймати людям настрій. Може мені в цирк податися. Або знятися в якійсь комедії, хоча грати в нас Аделі хоче.

- Краще друге, - крізь сміх видушили присутні.

Я згадала слова Вел про те, що потрібно продовжувати тренування і ми спробували ще багато раз, аж поки, я не подумала про те що