Розділ 26. 3. Все вийшло?

Хапаю сумку і біжу якомога швидше. На бігу виймаю з сумки дзеркальце і стараюся привести себе в порядок, навчилася вже за скільки років. 

Нарешті бачу двері і буквально на останній секунді влітаю в них. . Посмішка, що все добре. Відкриваю і чую вже знайомий голос.

- Тобі допомагала Анджамона.

- Дякую, - прошепотіла і ввійшла.

Точно, я ж торкнулася її кольору на кулоні, і ось чому я знала хто це. Вона просто магією змінила голос. 

Тепер я знову в тій самій кімнаті, з якої розпочала завдання. Радісно обійняла Джелі і сказала, щоб тільки вона почула:

- Ще одне таке завдання я не переживу.

- Все настільки погано.

- Розкажу зрозумієш. Я вся на нервах через це. 

- А я танцювала, по якихось квадратах, потім потрібно було ковзати, але мені з цим допомогла Лея, і ще були ножі.

- Ти не повіриш, але мені допомагала Мона. І ще, нам точно треба було помінятися завданнями. 

Твій оптимістичний настрій точно там був потрібен. Спочатку була школа з страшною історією, а потім в мене залишилося мало часу і я боялася, що не встигну.

- І будеш під Дорогою мене чекати, - на мій здивований погляд спитала

 А тобі не пояснили? Мені це Несса сказала.

- Ні, а я переживала. Ця розмова була телепатичною. ( не дарма хвилювалася)

- Аделардо Фрейлез, ти успішно виконала завдання. 

Зараз я найбільше рада через те, що весь час бігаю.

- Ми змогли Анджелі,  - полегшено видихнула. 

- Ага. Наші перші завдання пройдені.

Кажан-анімаг знову стала дівчиною.

 - Я - Агнесса де Ліар.

- А я думала, що твоє ім'я це скорочення від Ванесси.

- Так, є багато імен з таким скороченням.

Ми попрощалися з нею і пішли далі.

Вітання! Сподіваююся, що змогла передати атмосферу розділу, особливо там, де Ада їхала. Цю частину було важко писати, бо відчувала всі емоції Делі.