Розділ 26 Знайти вихід, щоб вижити. Андерлан.

Аделі Фрейлез

Анджеліка ввійшла, і тоді кажан (Несса) спитала мене:

- А що ти, любиш робити, Аделардо Фрейлез?

- Ну ходити по закинутих будинках, - відповіла. 

- Ясно, тоді знайди вихід, щоб вижити. І ось я уже стою біля якоїсь п'ятиповерхової закинутої будівлі,

яка схожа на школу. Я підійшла до будівлі, піднялася сходами і вже хотіла заходити, як почула:

- Ці двері не можна просто відкривати - голос був занадто знайомий, та хто це, згадати не могла.

У мене в руках з'явилися маска і рукавички (в них не коронавірус), я вдягнула це. Тепер можна зайти, сумнівів не було, це справді школа, і так ніби вона більша ніж виглядає ззовні. Ще таке відчуття, наче тут люди не були, як мінімум років десять.

Історія Андерлану

- Ти правильно зрозуміла, це Магічна приватна школа - академія Андерлан, - знов той самий жіночий голос.

- А що з нею сталося, що вона така? - запитала зацікавлено. 

- Спочатку почну з історії. Школа була заснована в 1650 році, а закрилася в 90-х роках минулого століття. Та я розуміла, що вона щось не договорила, а ще, скоріше всього, вона знає, коли академія точно закрилася.

- Але ж якщо це приватна школа, то ви б мали знати про неї більше, бо ви, мабуть, там вчилися?

- А я думала, зрозумієш чи ні, але потім взнаєш більше. У стінах цієї школи не можна багато про неї говорити.

- Зрозуміло, - що майже нічого не зрозуміло

- Також ця школа-академія знаходиться в реальному світі, і для простих людей виглядає як закинутий будинок.

- А що робили з такими людьми як я?

- За допомогою чар зробили, щоб ніхто сюди не заходив. Так от, ця школа за часів свого існування була дуже популярна, тут навчалися маги з усіх куточків світу.

Вчилися з двадцяти до двадцяти п'яти років, це найпізніше, бо у всіх інших магічних школах, починають вчитися набагато раніше. Сюди йшли, щоб краще вивчити якусь одну спеціальність, тому в цій академії було лише три факультети - Чари, Зілля і Алхімія.

- Якби я тут вчилася, то б пішла на третій.

- Там не так легко вступити, але насправді, раніше ще були Артефакти, Аурознавство та Ілюзія, але потім їх чогось забрали.

- Шкода, надіюсь, що в тій магічній школі, в яку я піду це буде.

- Звичайно! Аури це взагалі обов'язковий предмет, тому що з допомогою аури, про людину можна взнати все - від стихії, до всієї іншої важливої інформації. Це залежить від магічної сили чарівника, і це може бути вроджений дар, але такі маги погано можуть протистояти гіпнозу.

Так, зараз не про це, ти це і так будеш вчити всі шість років. Взагалі, про приватні школи мало що відомо, звичайно, якщо ти не відносишся до них. Ця школа не була світла, але й темною не була, і багато років поспіль, а точніше 340, люди вчилися тут. Та ось все змінилося, це були останні роки академії, вона зробила довгу паузу.

- Почалося все з того, що почали зникати викладачі, але потім вони поверталися і не пам'ятали де вони були перед цим. Звідки вони зникали було конкретним місцем - кабінет Зіллєваріння.

- То їм що, там хтось якесь зілля підливав?

- Ця версія має право на життя, та все було зроблено магією.

- Але як так, що люди були в цьому кабінеті. Тобі не здається дивним, що вони всі туди потрапляли?

- Здається, але відповіді я не знаю. Мені теж дивно, чому він вибрав саме цей кабінет? 

Тобто вона знає, більше ніж каже, і скоріше всього знає хто це. 

- Так, як я уже казала, коли заходили туди, то одразу зникали в невідомому напрямку. Були версії, що з ними там досліди проводять. Ти б спитала мене, чому ж її не закрили? А суть в тому, що всі поверталися і все було нормально.

- Відчуття, ніби це передмова до якогось шкільного хоррору.

- Так і є, я тобі розкажу кращу версію, а то потім вночі спати не зможеш.

- Ображаєш, але кажи вже як розкажеш.

- Далі почалися смерті.

- Що!? Фільм жахів прийшов.

- А взагалі, в магічному світі є такий фільм, тільки ніхто не здогадується, що це по цій школі. Хоча по ній вже і так є багато фільмів. Подивишся потім, якщо любиш такий жанр.

- Та я вже стільки в такому жанрі подивилася, що мене не налякаєш.

- Одна справа слухати, інша бачити це все майже вживу. Так, повернемося до розповіді.

Потім хтось зрозумів, що маска і рукавички допомагають.

- Стоп! Тобто вони не закрили цю школу після того, що там почало робитися? Їм що, було глибоко байдуже, на те що люди помирають? Ні, ну це вже як гра на виживання. Я просто в шоці, а ще дуже обурена, тільки щоб вона не сказала, що так і є, як я кажу. Зараз я була емоційна, як Анджелі.

- Взагалі-то, на тиждень закрили, але... А я вже думала, хоча мені трохи не по собі від її але.

- Так що там сталося?

- Це теж перестало допомагати

- Ну ясно, чекали до кінця, - мій сарказм повернувся, а то я вже злякалася.

А тоді дещо зрозуміла і спитала

- А як тоді я ще жива?

- Магією зроблено так, щоб все було нормально.

- Ясно, а ти ж знаєш хто це робив? Я б хотіла його знайти (ще побачить)

- Так, але це не моя таємниця і я не можу сказати. В майбутньому можеш шукати скільки захочеш, а зараз у тебе є дві години на те, щоб вийти. І тільки зараз я зрозуміла, що звідти звідки я вийшла, навіть натяку немає на те, що там були двері. Що ж, знайдемо інший.