Розділ 24 Початок. Питання

Нас зустріла кажан і сказала, щоб ми йшли за нею. Навіть не дивувалися цьому. Всередині був повністю темний камінь, по якому плівся плющ. Нас завели в маленьку затишну кімнату з двома кріслами, у які ми сіли. Факели,  освітлювали приміщення. Далі вона почала задавати різні питання, щодо подорожі.

 – Що ж, Питання перше. Скільки ви спали в Баюнетти?

Ми з Аделі здивовано переглянулися і вже хотіли торкнутися кулона, але зупинилися в останню мить. Сила Нетти може ще бути нам корисною. 

Все ж Енгайда дала нам підказку. 

– Давай скажемо число більше семи, – телепатично передала Аделі. 

– Добре, – погодилася і вже разом сказали

– Наша відповідь 9 днів. 

– Чудово, – сказала кажан. 

2) Які сукні ви вдягали на бал?

Цікаво, тут всі такі питання? А ми ще й хвилювалися. Сподіваюся мої здогадки правдиві і це лише перед завданнями так.  А поки я думала, Аделі відповіла.

– Знаєте, навіть і не пам'ятаємо. За ці дні в нас відбулося більше подій, ніж за все життя, тому, тут вже не до суконь, – махнула рукою вона. 

Щось Делі погано збрехала, знаючи її, могло бути і щось краще.

– Відповідь прийнята. 

Що!? Я так зрозуміла, можна і справді нісенітницю наплести, бо мабуть, вона хоче щоб ми скоріше пішли.

3) Ваші квіткові імена?

– Тут точно потрібно запитати королеву, – нахмурилася я. 

Аделі задумано подивилася на мене. 

– Але Лілея може нам ще пригодитися. Думаю тут точно буде щось таке, що складно виконати. 

Я погодилася з нею. 

– Але ми можемо попросити в королеви Тефлії, щоб ми змогли поговорити з королевою Лілеєю через її кулон. 

– А це вихід Аделі. Яка ж ти в мене чудова подруга. 

Одночасно торкнувшись кулону ми почули здивований голос Тефлії. 

– Хіба я зараз можу вам чимось допомогти. 

– Чи могли б ми зараз поговорити з Леєю. 

– Звичайно, – у її тоні звучала гордість. 

– Вітання, можете або подвійне або змінити. А тепер  з нетерпінням чекаю наступну серію, а то ця не цікава, – одразу почули її голос. 

– Тобто Мона не збрехала, і ви реально зараз це все бачите!?

А я до останнього думала, що це не так. 

– Звичайно, заради цього ми навіть всі разом зібралися. Анджеліка і Аделі в 2012 році об'єднують людей.

І вже в голос сказала

– Хоч щось добре, і дякуємо за допомогу.

Потрібно ще сказати, що за допомогою цих кулонів, створюється телепатичний зв'язок. (Так от як, без підготовки вони не могли б так ідеально це зробити)

– Моє було Бегонія–Фіалка. Подруга здивовано подивилися.

А я що, а в мене фантазія пішла на прогулянку і не знаю, коли повернеться ( одна з моїх улюблених цитат, тільки по–іншому)

– Моє – Камелія–Флокса. Що ж, ми обидві залишили частини від попередніх імен.

– Хай буде, – кивнула та.

4) Що вам Енгайда розповіла про королев?

– Потрібну нам інформацію, – сказала посміхнувшись. 

– Те що хотіли почути, те і сказали, – холодно додала Аделі. 

– Та ми навіть думок не читаєм.

– Я знаю, – вона посміхнулася.

Хоча дивно бачити кажана, який посміхається( а реально, як це могло виглядати?)

5) Скільки днів ви були в лабіринті?

– Як ти думаєш, що відповісти?

Як добре, що існує телепатія.

– Сім днів – твердо відповіла подруга.

– Чому? Хоча уже здогадувалася відповідь.

– Ну в мене ж там, є якийсь зв'язок з лабіринтами, тому я повністю впевнена.

– Дівчата, ви там ще довго? Аа прокинулася, а нічого, що ми раніше довше говорили.

– Та ні. Наша відповідь сім днів.

– Правильно.

6) Що вам Тефлія казала про кольори на кулоні?

Приїхали. Це питання ввело нас в заціпеніння і ми швидко торкнулися кулону:

– Королево, допоможіть, ми взагалі не знаємо, що робити.

– О, то тепер справді я.  Скажіть, що це кольори королев, а далі пустіть свою фантазію в політ і додайте щось від себе.

– Дякуємо!

– Це кольори королев, які є їхніми улюбленими.

– Правильно дівчата, і останнє.

– Тобто, але ж їх десять, а це тільки сьоме.

Будуть ще ваші три питання, не хвилюйтеся. Тому

7) Як ви вибралися з замку Анджамони?

– А можна конкретніше, просто я не до кінця зрозуміла? – запитала Делі.

– О, звичайно. Хто вам допоміг вибратися?

– То ж є різниця? Хтось – і ми засміялися.

А що, відповідь є, Ен не видали, значить все добре.

 І от сталося те, чого ми зовсім не очікували. Кажан зникла, а через хвилину там стояла дівчина.

– Я Ефлорі, анімаг, – відповіла вона, на наші здивовані погляди.

– А чому ти була кажаном?

– Це моє завдання, але коли відповіді правильні, я стаю собою.

– Але ж, по яких критеріях вони зараховуються?

– Справа в тому, що це завдання за фактом лише фікція. Жодна відповідь з цих питань не впливає на подальші завдання, але дає додаткові бали. 

– Прощавай, Флорі. Тепер ми могли йти.

– Як тобі ці питання?

– Нудьга. Я взагалі думаю, що вона просто, що не будь говорила, аби скоріше закінчити і відпустити нас далі.

– Хороша вона. А тобі як?

– Так само. А зараз нам потрібно йти.

– Звичайно. Ой зараз ті завдання будуть. От це вже справді буде щось складне.

– Мабуть, головне про зілля не забути.

– Ага.

Ми пройшли в наступну кімнату. Що ж чекає на нас далі?