Розділ 16.1 Аделі повертається

Аделі Фрейлез

Локація – Дім Аделі Фрейлез, вітальня.

Ми сиділи у вітальні і пили мій улюблений чорний чай з лимоном. Скільки всього я дізналася! Мама і тато розповіли мені про фей, про магічну школу, в якій ми з Анджелі будемо вчитися, про те хто ми. А ще, що нам прийдеться пройти, все те, що вони.

Аж тут з'явився конверт, потім він відкрився і ми почули голос Анджеліки.

– А як мені назад туди потрапити? – рішуче запитала я. 

– О це легко, – усміхнулася мама, навіть не дивуючись тому, що я знову покидаю їх на деякий час, наче уже наперед знали, що це відбудеться, – Дай мені руку і напишеш як прийдеш.

– Звичайно. 

Мама і тато взяли мене за руки, і почали говорити слова на незрозумілій мові.

– До зустрічі! – я повністю вірила, що повернуся. 

– До зустрічі, доню! З Богом, – мама за звичкою перехрестила мене. 

Я потрапила у вир трансгресії, очі розплющила уже в тронній залі невідмого для мене замку.

Анджелі була здивована, хоч щосили хотіла це приховати, але мене вона ніяк не проведе. Занадто багато років знайомі.

– Привіт ще раз, Аделі!

– Привіт, Анджелі! 

Ми обійнялися. Як я рада її бачити.

– Аделі Фрейлез, – представилася я, зробивши реверанс.

– Мандевільна – королева добра, – вона була в смарагдовій сукні і мала мудрий погляд, який пронизував наскрізь. 

– Шендевільна – королева зла. А я знала, що ти точно прийдеш, – посміхнулася вона задоволено. 

– Тому що я теж обрана? – запитада зі скептичною посмішкою, хоч і стверджувала це. 

Королева посміхнулася і сказала.

– Ти сама відповіла на своє питання.

– Тобто ми обидві обрані? – здивовано перепитала Анджелі, а потім кивнула якимось своїм думкам і з розумінням подивилася на королев. 

– Так, тому що ми Фрейлез і Ланден, – підтвердила її здогадки. – Дайте, будь ласка, листок і ручку, мама просила написати, коли буду тут, – це вже було зверненням до Шендевільни. 

– Звичайно! Ось тримай, – простягнула вона потрібні предмети. 

Мама і тато!

Я переправилась нормально. Зараз знаходжусь в замку Добра і Зла у королеви Шендевільни.

Не хвилюйтеся, я обов'язково повернусь, чого б це мені не коштувало, я і так вас довго не бачила. Тому чекайте на мене.

                                                                                                        Ваша Аделі Фрейлез

Я склала лист в конверт і передала королеві. Вона швидко переслала за допомогою магії.

– Є одна проблема – зітхнула Шендевільна. – Аделі не проходила попередні завдання.

– У мене є ідея, сестро, – долучилася до розмови Мандевільна, – звичайно вона небезпечна, але з усіх можливих, це найкращий варіант. Що ж не буду тягнути – це переліт в минуле, і так вийде, наче Аделі була від початку з Анджелі, – сказала вона тоном, наче це було щось дуже хороше, але одночасно з тим побачила як погляд подруги змінююється на хитрий. 

І що ж там такого у тому минулому? 

– Так – це справді найкраще вам підходить, – важко видихнувши погодилася і Енгайда. 

Ми просто слухали те, як вирішують нашу долю. А придумати щось краще вони могли? Хоча може у них там це все на вищому рівні, і нам нічого не загрожує там. Я заспокоїлася.

– Аделі, ти готова до перельоту в минуле? – запитали королеви. 

– Так – впевнено відповіла я, хоча наче у мене був вибір. 

Хіба що назад повернутися додому, але у цьому не було жодного сенсу. 

– А ти, Анджеліко?

– А ти як думаєш, Енні? І коли ще випаде такий шанс? – посміхнулася вона в передчутті.

– В магічній школі на четвертому курсі, – мабуть, вже за звичкою пояснила вона. 

– А ми раніше за всіх, – з нетерплячістю мовила вона. 

– Добре, якщо ви впевнені, то дайте руки.

– Щасливого вам польоту! – сказали королеви наостанок.

Як вам такий поворот в сюжеті? І побажаємо їм успіху.