Розділ 11 Енгайда. Школа фей. Стихії.

Королева пішла, а я почала гортати книгу рецептів.

– Так, цей ні, і цей ні, о може ось цей?

Енгайда терпляче чекала поки я знайду у книзі торт, який мені сподобається. А тут їх було дуже багато, такі що і в нас є, і такі, що зустрічаються тільки в них. Нарешті я вибрала торт, складається з трьох коржів, прикрашається квітами з крему, називається Флаверлі.

– Як тобі цей, правда гарний? –  запитала я, вказавши рукою на малюнок у книзі. 

– Гарний то гарний, але щоб його зробити потрібно мати велике бажання працювати, взагалі чомусь його на таких завданнях часто вибирають, а потім мучаться з ним, –  нервово розсміялася Енйга. 

– І чому, що з ним не так? – вже відчуваючи велику підставу запитала я. 

– Та постійно немає продуктів до нього, просто я колись робила його, коли мене випробовували чи зможу я стати справжньою феєю у школі–академії фей, – пояснила Енгайда змахнувши крилами. 

– Школа фей? Ні, я звичайно розумію, що вона у вас повинна бути, розкажи більше про неї? – благально подивилася на Енгайду.

Анджелі вже зовсім забула про завдання і приготувалася до цікавої розповіді.  (Аби тільки нічого не робити).

– Добре, – не витримала мого погляду кота зі шрека, Енгайда погодилася і продовжила:

– Наша школа називається Лосзеранд. Там ми вивчаємо магію фей, стихії, мови і багато інших предметів.

– А чи є у вас  факультети і якщо так, то скільки їх?

– Їх п'ять – Фаєрлент, Аквалонд, Аерлайт, Есфолір і Лосзеранд. Також академія – це замок, який має десять поверхів і звичайно підземні ходи. Під час навчання ми там живемо, курсів у нас чотири.

– Це ж мало, і ви встигаєте все вивчити? – здивувалася, цікаво, що Енгайда на це скаже.

– Як на мене, чим менше тим краще, не розтягуєш навчання, а все швидко вивчаєш (це думка Ейги, я то так не думаю).

– Зрозуміло, але я думаю, що вчитися потрібно довше, – не погодилася я.  

– Кому як, у твоїй магічній школі буде шість курсів.

– О то я все–таки буду вчитись десь так? – стрепенулася я, вражено сплеснувши руками, – І що там далі?

– Вчаться у нас із шістнадцяти років. Вел вже теж закінчила школу.

– А твої менші сестри? – поцікавилася, але спитавши згадала, що Елі казала, вони ще не пішли туди, –  і скільки вам років?

– Ні, тому що їм тільки 15, мені – 28, а Вел – двадцять шість.

– А скільки ви взагалі живете?

– В загальному 700–800, але насправді довше, дехто продовжує життя еліксирами і живуть більше 1000. Також магія, стихії і багато різних факторів впливають на тривалість нашого життя, а ще забула сказати, повнолітними ми стаємо в 30.

Я кивнула. Це ж скільки втрат можна пережити, якщо знайомі будуть жити менше. Хоча вони ж феї, які спочатку у мене взагалі асоціювалися з безсмертям. 

– Також ми можемо змінювати свій вигляд. 

Не дуже зрозуміла, чому вона так різко змінила тему.

І ось, переді мною стояла висока дівчина, з довгим яскравим синім волоссям, зеленими очима, сріблястими крилами з вогняним відтінком. Виглядало вражаюче. Далі вона торкнулася крил і ті зникли. А потім вона знову повернулася до свого попереднього вигляду і сказала:

– Це дуже зручно, але коли потрібно, я можу використовувати свої здібності в повну силу.

– Круто, це виглядало приголомшливо, а кольори щось означають? – запитала, згадуючи і вигляд її сестер. 

– Дякую – вона посміхнулася. – Так, ти правильно здогадалася. Волосся, це так звана головна стихія, у мене це вода. Очі це друга стихія, крила це як ти вже зрозуміла – третя і четверта.

Мені хочеться все більше дізнатися про це, і я ловлю себе на думці, що хочу вміти як Енні, поки що я зупинилася на цьому скороченні.

– А як у вас? – тобто маються на увазі її сестри. 

– Комбінації можуть бути дуже різні. У нас я – прісна вода, Вел – земля, Алінго – лід, Дейла – повітря і морські водойми, а Елі – вогонь. А ще, у нас були сестри–двійнята, в одної був лід, а в іншої – просто вода. (ми ще зустрінемо їх, але в наступній книзі)

– А хіба це не одне й те саме, лід це ж агрегатний стан води, чи це не за  цією логіці діє? – не зрозуміла я. 

– Ні, у нас лід це похідна стихія від води, і той хто керує водою, майже нічого не може робити з льодом, і навпаки – пояснила фея.

– Цікаво це все, а можуть бути всі стихії разом?

– Звичайно, і навіть дуже часто, тоді волосся може ставати будь–якого відтінку з цих кольорів.

– Ясно, я тут подумала, а який колір коли повітря? Невидиме чи прозоре? – я знала, що це питання трохе дурне, але інших асоціацій у мене не виникало. 

– Не вгадала – Енні довго не могла відсміятися, але потім нарешті пояснила. – Або залишається таким як було, а якщо є ще одна головна стихія, то в її колір.

– Ясно, а можна навчитись, того що не виходить? 

Що ж, у нас тут якась гра питання–відповідь, бо на диво я навіть не впадала в роздуми.

– О звичайно, – посміхнулася Ейга своєю теплою посмішкою, – раніше в мене земля була третя, а вогню взагалі не було.

– І хто говорив, що добре чотири курси – протягнула я.

– Знаєш, якщо у тебе самої не виходить, то школа тобі не допоможе. Треба самому постійно тренуватися і покращувати свої здібності, – спохмурніла вона. 

– Ясно, а може це просто у вас викладачі погані, які не можуть вас нічого навчити? Просто я думаю, що вчитись керувати стихією потрібно під наглядом, а то ще щось спалиш.

– Ні–ні, ти що, вони дуже хороші, і насправді ніхто б не дозволив самому щось робити, і нічого я не спалила, – насупилася, глянувши на мене з під лоба, що у її теперішноьму вигляді було смішно. 

– Ой як добре, а взагалі є хтось хто не може керувати? – запитала, насправді сподіваючись дізнатися про свою реальність. 

Чи існує у нас магія? Чи можна керувати якимись її видами? 

– Не знаю може один на мільярд.  Взагалі, стихію має кожна людина, але проблема полягає в тому, щоб розвинути свою, потрібен певний відсоток магії, – задумливо протягнула вона і продовжила тоном досвідченої лекторки. –  Щоб виявити треба 10%, хоча б щось нею робити – приблизно 15–20%, могти використати на практиці – всі 100%. Магії для чар потрібно більше ніж для стихій. А ще, кожна реальність, все таки має свій відсоток, – підморгнувши мені, завершила своє пояснення.