Розділ 10 У замку Працьовитості

Як я вже знала, наступний - замок Працьовитості. Спочатку, був дуже красивий сад, через який потрібно було пройти, а вкінці стежки виднівся сам замок. Я звернула увагу на те, що там було дуже багато квітів, навіть в оздобленні.

Ми дійшли і нас зустріла дівчина. У неї було світле волосся, сукня синього відтінку, на якій не було жодних прикрас і вона було проста.

- Це королева - тихо прошепотіла Ейга, не подобається мені це скорочення, але я все одно ним Енгайду називаю.

- Ти серйозно? - вражено запитала.

 Вона тільки кивнула. 

- Добрий день! 

- Привіт, Лея! - тепло привіталася Енгайда, що вказувало на їхні хороші стосунки. 

- Добрий день, Анджеліко! Привіт Енда! - яскраво усміхнувшись сказала вона. 

- Вибачте, що питаю, але ви справді королева? - все ж не змогла стримати своєї цікавості. 

- Так, а що не схожа? - дзвінко засміялася вона, але чомусь він нагадував нервовий.

Я присіла в реверансі.

- Вибачте королево, але я чомусь думала, що ви будете сидіти в тронній залі.

- Мені подобається зустрічати самій. Ой точно, забула представитися - Лілея Арде королева Працьовитості, приємно познайомитися.

- Анджеліка Ланден. Взаємно, - усміхнулася я, присоромлено. 

- Але через традицію в замку, тобі потрібно змінити ім'я на квіткове.

Я задумалася. Мені завжди подобалися всі квіти, кожна по своєму гарна, кожна по своєму особлива. От і яку мені вибрати. Може маргаритку, о або взагалі орхідею, але зупинила свій вибір на...

- Моє ім'я буде Бегонія.

- Красиво, чудовий вибір. Енда, твоє незмінне?

- Все як завжди, думаю можна вже йти.

- Але якщо потрібно квіткове, тоді чому у вас Лілея, а не Лілія?

- Я королева, мені привілеї, - посміхнулася вона. 

- Зрозуміло.

Замок всередині був вишуканий і гарний. Я була в захваті від нього (ну не вмію я замки описувати, що зробиш).

Пройшовши багато кімнат, зал, коридорів, ми прийшли, ні не в Тронну залу, а на ... кухню. Типу!?

- Бегонія, ти маєш приготувати найкращий торт з моєї чарівної книги рецептів. 

- Королево, у вас закінчились слуги? Тоді попросіть в Нетти, у неї на всіх вас вистачить.

- Слуги в мене не закінчились - вперше холодно, відповіла вона і продовжила.

Це твоє завдання.

Ого, а я думала, що вона завжди усміхнена.

- Вибачте, королево! Просто я трохи ображена через те, що хотіла побачити Тронну залу, а мене сюди привели, ніби я якась служниця, ще раз вибачте, - швидко проговорила я.

- Вибачаю, насправді ти мені про сестру нагадала, а вона зараз мене не пам'ятає.

- Та що у вас тут твориться!? - запитала повним нерозуміння тоном

- Всі темні королеви майже не пам’ятають, те що було до зачарування.

- Дякую, що пояснили.

- Та немає за що, а через завдання ми хочемо побачити, як ти працюєш, якщо ти його зробиш, то зможеш побувати на справжньому балу, - з таємничою посмішкою прошепотіла мені. 

- Справді, - я була така щаслива, мрії здійснюються одна за одною, аж дивно.

- Так, а ще там будуть королівські сім'ї.

- Ого, знаєте на що надавити, і тебе це теж стосується Енгайда. Я зараз була схожа на Баю, хто зрозумів, той зрозумів. ( Те відчуття, коли сама не зрозуміла про що вона)

- Треба ж було, щоб ти погодилася йти в країну, а зараз робити завдання, а ще за бажанням можете зробити ще щось.

- До зустрічі!

І двері за нею зачинилися. Тепер ми залишилися самі.