Розділ 5 Баю і Баюнетта

А тим часом, Баю пішов до королеви ліні Баюнетти. Енгайда полетіла за ним.

Зараз потрібно було б розповісти чим небезпечні "нормальні" ліжка. На найкращому, можна було проспати місяць або більше. На найгіршому - тільки одну годину. Якщо вчасно не розбудити людину, то вона стане слугою королеви і потім перетвориться в кота чи кішку. (Баю не слуга, але хто він насправді буде написано значно пізніше, але цікаво чи хтось зрозуміє) 

А зараз перенесемося в тронну залу, де Баю розмовляв з Баюнеттою.

 - Баю, що там таке з цією новою дівчиною? – запитала вона з байдужістю, але її погляд був сповнений цікавості.

- Нетто – це Анджеліка Ланден.

- Якби ти не був тим хто ти є, то було б тобі покарання, але все одно говори так як треба, - насварила вона його, ховаючи сумну посмішку.

- Добре, Баюнетто! – було сказано таким тоном, ніби він робив їй послугу. 
А спати буде чотири дні, ліжко середнє за якістю.

- Ніби й непогано …Хоча стоп!

- Що сталось, королево?

- Як я відразу не згадала. Це ж та сама дівчинка, яка має розчарувати нашу 
країну. І ще з нею, мабуть, Енгайда, - спохмурніла вона.

- Так і є. А знаєш що, давай знищимо їх обох. 

- Баю – її тон був такий, ніби він сказав найдурніше, що взагалі може бути (Хоча так і є) Але видно Баю це образило, дивлячись з тону яким він заговорив до своєї королеви.

- Добре - це була просто пропозиція, моя королево. 

- Ага і це було найрозумніше, що я сьогодні чула, - сказала вона з сарказмом і 
розсміялася.

- Добре, королево, надіюсь ви придумаєте щось розумніше.

Баю відвернувся від неї і граційно пішов з залу, з гордо піднятою мордочкою. 

- Баю, ну не ображайся! - вже на виході його покликала Нетта.
Ходи сюди – вона простягнула руки.

Баю повільно обернувся, секунду подумав, а потім швидко побіг назад з розгону застрибнув їй на коліна, лизнув їй руку і влігся. Королева спочатку просто гладила його шерстку під шийкою, чесала за вушком. Потім почала гратися з ним. Кіт замурчав. Від королеви йшов ледь вловлюваний аромат лаванди та м'яти.

- Я вибачена, Баю? І не міг би ти злізти?  

- Добре, я тебе вибачаю - і зробивши театральну паузу додав – Нетто, а злізати я не хочу, на тобі так м’яко спати мурр, мурр. Але якщо ти так просиш, то добре.

Він зістрибнув на землю і почав вимиватися 

- Дурна котяча звичка. Баюнетта теж встала і аристократично струсила з себе шерсть і так само сіла на трон.

- От міг би ти не линяти? - обурилася вона. 

- Не міг би Нетто, тому що зараз я - кіт. 

- Баю, скільки можна тобі казати, щоб ти не називав мене так? - приречено посміхнулася вона. 

- Добре, моя королево!

- Баю!

- Добре, королево.

- Нарешті.

- Над їхнім діалогом Ейга (про яку вже мабуть, всі забули) тихо засміялася. І про себе сказала:

- І так в них весь час,  -  і  почала слухати розмову далі, бо там було, що послухати.

- Так чому тобі не сподобалося те що я запропонував? - запитав з вдаваною цікавістю. 

- Ну Анджеліка це Анджеліка. 

- А Енгайда це Енгайда – названа тихо посміхнулася.
І вона дуже сильна фея.

- Дякую, – прошепотіла вона так, що її ніхто не почув.

- А ще вони дуже дружні з Вільгельтою.

- І це правда – знову тихо сказала Ейга. 

- Так давай перенесемо її на чарівне ліжко і хай спить? - сказав він. 

- Я думала ти і нормальні ідеї, речі несумісні. Хоча може ти просто хотів, щоб я тебе погладила.

- Королево! В його тоні було суміш всього. І трохи злості на неї. І те, що вона про нього так подумала.

- Ти справді добре придумав, але ми не зможемо втілити це в життя.

- Енгайда.

- Так. 

- Треба було накласти чари, щоб вона не змогла підслухати.

- Потрібно було, - погодилася фея. 

- Якби ми додумалися до цього раніше. 

- Ага, але дочекаймося поки вона прокинеться, і будемо вирішувати проблеми в міру їх надходження. 

- Так, це найкраще, Баю.

Один з розділів, який мені найбільше подобається в першій частині, сподіваюсь, він сподобався і вам.  Взагалі обожнюю цю парочку, а Баю вважаю найкращим другорядним персонажем.

Далі зустріч Анджелі з Неттою.