Зовнішний світ. Розділ 3. Великі плани.

Роуз Декабріз

Вже пройшов місяць з того часу як Анджеліка і Аделарда вирушили до Посухи і з кожним днем вона все більше шкодувала, що саме так розплатилася за мир. З того дня як вони королева втратила спокій і нормальний сон, постійно, хвилюючись про те, а чи справді з ними усе гаразд. 

"Якби не я" 

Ці думки не покидали її голову ще з того моменту як вона прийняла те доленосне рішення і послала Фрезію до них. 

Вона навіть хотіла, відмінити все, та коли схаменулася уже було пізно. Її подруга, фрейліна і радниця мала артефакт, який допомогав переміщатися за мить. 

Тож тепер вона не знаходила собі місця від того, що не змогла впоратися самотужки і наразила дівчат на небезпеку. І це ж в здоровому глузді, а не під впливом. 

Їм би не прийшлося йти в це страшне місце і наражати себе на небезпеку. Хоч винахідливості дівчат можна було позаздрити, Посуха була занадто сильним супротивником. Вона могла заставити робити їх будь що тому що протистояти її магії навіювання могли одиниці. 

І зараз Роуз мала ще більший клопіт ніж раніше. 

Звісток жодних не було як і можливості дізнатися ситуацію. Тому вихід залишався лише один. Вона сіла і почала писати листи, кожний з них мав схожий зміст, відрізнялися лише деякі фрази в залежності від ступені близькості відносин. Спеціально навчені соколи летіли, щоб доставити запрошення вчасно. 

Тепер потрібно зачекати на них і вирішити як можна проникнути до Посухи без її відома. Так, це було правдою за весь час поки була війна, жодний зі шпигунів яких вона посилала не змогли дістатися до неї. 

Вони зникали безвісти, як тільки потрапляли туди. Тому вона вирішила не витрачати марно людей і краще просто зачекати, але тепер це було необхідним. 

Думка промайнула в неї в голові при згадці цього. 

Як вона раніше про це не здогадалася. Швидко написала ще два листи від яких залежав весь успіх операції. Хоч би вони погодилися. Тому що, хто найкраще може справитися з пустелею, як не ті хто живуть в ній?

Королева задоволено усміхнулася. Вона більше не буде просто чекати, а почне діяти, щоб захистити цих дітей, яких втягнули у вир цих небезпечних інтриг через неї. 

Якщо подумати, чому обрані завжди діти…невже це лиш через те, що ними легше крутити як потрібно. Хоча ці двоє й поводили себе як дорослі, та це не змінює їхній справжній вік. 

Чому ж вони змусили зробити їх це так швидко? 

Чому ж не дали їм насолодитися дитинством? 

Кожний з них винен у цьому, навіть, якщо дорогі для Аделі і Анджелі не мали б відноситися до них так безпечно. 

Що ж, цього разу вона виконає свій обов'язок дорослої і забере, хоч частину ваги з їхніх плечей. 

Лиш дочекайтеся. 

Королева пройшла у свою опочивальню і уперше за довгий час заснула швидко, залишивши усі роздуми на пізніше.