Розділ 22 Алекс та Ліанна (виправлений та розширений)

— Любий мій Алексе, — звернулася до мене моя кохана, — ти куди відправив усіх наших друзів? Немає нікого, з ким би я могла поговорити. Ну, звичайно ж, окрім тебе, — промуркотіла Ліанна, тягнучись до мене за поцілунком.

— Кохана моя, я теж звик, що наші друзі постійно біля нас, але ж ти й сама бачиш, що вони всі зайняті підготовками до експедицій в глибини нашої галактики. А Єва з Майклом нехай налагоджують своє сімейне життя, скоро вони приєднаються до нас, і ми в чотири пари рук візьмемося до діла.

— Чому в чотири? — здивовано запитала Ліанна, а потім засміялася. — Я зрозуміла! Бо наші «Космічні вовки» на деякий час залишать нас одних?

— Так, моя мила. До речі, ти звернула увагу, як змінилися їхні обличчя після того, як вони почули про майбутні експедиції? У нас на Землі є таке прислів’я: «скільки вовка не годуй, а все одно в ліс дивиться», так і наші «космічні вовки» занудьгували в тепличних умовах.

Ліанна здивовано глянула на мене: — Ти мені нічого не розповідав про них! Швиденько розповідай мені, бо я просто помру від цікавості.

— Іди до мене, моя маленька, буду задовольняти твою таку «небезпечну» цікавість, від якої можна й померти.

Обійнявши Ліанну, ми попрямували до палацової оранжереї, де й розмістилися в чудовій лаундж-зоні із компактним двомісним диванчиком, парою крісел та кавовим столом. Розташувавшись навпроти один одного в кріслах, з чашками кави в руках, я почав досить-таки тривалу розповідь: — Ще рік тому Андрій, Стас, Віка та Крістіна були бойовими офіцерами космічного флоту однієї з імперій. Вони дійсно були грозою космічних піратів, і не тільки піратів.

І я почав розповідь про нашу історію, історію нашого космічного митарства. Про те, як ми потрапили до космічних работорговців, а потім і на космічну базу однієї з імперій. Як познайомилися з дівчатами, Вікою та Крістіною, яких теж работоргівці вивезли із Землі. Як на нашу п’ятірку звернули увагу рекрутери військового космічного флоту імперії. Дівчат та Стаса з Андрієм відразу загітували стати пілотами, а на мене у них були інші плани.

І я перейшов до розповіді про всі свої пригоди, про те, як потрапив на космічний вантажник «Старий бродяга». Розповів про перше знайомство з Соул, яка була дочкою капітана «Старого бродяги». Як потім ховалися на космічному звалищі і як потрапили на космічну станцію Стенлі.

— Ну а далі, Ліанночко, ти вже й сама знаєш про нас усе, адже стала свідком та учасником наших подальших подій і пригод. Ось і все, — закінчив я свою розповідь.

— Дякую тобі, Алексе, за таку чудову розповідь. Тепер я по-іншому сприйматиму наших друзів. Звичайно що, окрім Єви, яку я знаю вже тисячу років, — з усмішкою закінчила розмову Ліанна. — Та й про тебе я багато чого не знала — і тепер я тебе сприймаю взагалі по-іншому — мій герою. Який тяжкий шлях тобі довелося подолати, а ще завдяки тобі я та Єва через тисячу років отримали можливість повернутися до реального людського життя. Ти дійсно справжній Імператор, можливо, ти ще не розумієш цього, але все своє життя, починаючи з Землі, ти йшов та й продовжуєш йти в цьому напрямку. Схоже, що твоя доля сама веде тебе на вершину олімпу. Алексе — не смійся. Мені здається, що ти не повністю усвідомлюєш, який тягар ти вже взяв на свої плечі, але ми поряд тебе і завжди допоможемо тобі.

— Та ну, ти скажеш таке. Я був звичайним хлопцем, який мріяв отримати вищу освіту та знайти гарну роботу — ото і всі були мої мрії.

— Ні-ні, — заперечила Ліанна, — а давай поглянемо на це все з твоєї реальної дійсності. Як ти зможеш пояснити саме головне: по-перше, це наявність твоєї такої унікальної ДНК, яка виявилася носієм інформації еталонного зразка Імператорської ДНК. По-друге — тобі випадково встановлюють нейромережу древніх, і ти вижив, хоча звичайну людину та мережа при розгортанні просто б убила. Але вона розгорнулася та подарувала тобі багато різних надзвичайних здібностей, завдяки яким тобі вдалося потрапити до імперії Алерія. І ще — ти маєш багато інших особливостей та вмінь, які не доступні звичайним людям, — продовжувала говорити Ліанна.

— Що ти маєш на увазі? — запитав я Ліанну.

— А те, — загадково посміхнулася Ліанна, — що наша двійня має ДНК таке ж, як і в тебе, тобто я маю на увазі еталонний імператорський зразок. А ще те, що й моя ДНК отримала ті ж властивості, які має твоя ДНК. Це мені повідомила наша Кея. Вона повідомила, що взагалі не розуміє, як твоя ДНК вплинула на мою, але факт залишається фактом.

— Ліаночко, давай відкладемо це питання, краще допоможи мені сформувати завдання для наших трьох експедицій. Все-таки одна голова — це добре, а дві — ще краще.

— Згодна, коханий, — відповіла Ліанна. — Ну що — пішли до нашого так званого «центру керування імперією»?

Портал швидко переніс нас в головне приміщення імператорського палацу. Зайнявши свої місця, ми поринули у віртуальний інформаційний світ і почали вивчати свою галактику. Поки що в розрізі присутніх розумних рас та космічних імперій.

— Ліаночко, ти ж розумієш, що наше завдання на перших порах не відвідати якнайбільше імперій. Думаю, що для початку достатньо буде відвідати хоча б три імперії.

— Так, Алексе, я тебе підтримую в цьому, і я реально вважаю, що для початку необхідно поспілкуватися з найближчими сусідами та спробувати встановити хоча б дипломатичні відносини. А отже, — продовжила Ліанна, — кожна група повинна отримати від тебе, як від імені Імператора Алерії-Прайм, особливі повноваження: тобто Імперські дипломатичні мандати, підтверджені Артефактом, що дають право на первинні перемовини, а також коди Галактичної Ради для роботи в масштабах нашої галактики. Я вважаю, що цього цілком достатньо для налагодження перших контактів.

— Ліанночко, — здивовано я глянув на дружину та й запитав, — а звідки в тебе такі специфічні знання?

— Алексе, любий, ти ніколи не питав мене про це, — усміхнулася вона.

— Перепрошую, кохана, це дійсно мій недогляд, — відповів я, трохи зніяковівши від такого зауваження. — Я чомусь був упевнений в тому, що якщо ти працювала з Євою в її «Науковому центрі досліджень синергетичного інтелекту Алерії», то ти — справжній науковець у цій сфері. Але тут раптом виявляється, що ти досить-таки добре розумієшся на внутрішніх міжімперських відносинах нашої галактики.