Розділ 4 - Перше військове випробування

Алекс

Ну от і докерувався ти, Імператоре Алексе, — промайнула в мене думка. — Отримав ти заслужене покарання за свою безпечність та бездіяльність. А потім мене охопив розпач — я взяв на себе відповідальність за тих, хто довірився мені та повірив в мене, а я так ганебно підвів всіх.

Раптом мій мозок проштрикнуло мов списом — різкий біль немов лишив мене свідомості. І от перед моїм уявним зором виникло зображення знайомого обличчя. Я впізнав його — це був останній Імператор древньої імперії. Це обличчя я бачив в Храмі біля Місця Сили, де ми проходили ініціацію як справжні громадяни Імперії Древніх. І де я отримав офіційний статус Імператора — Імператора імперії, яка почала відновлюватися, тобто прокидатися від стазису. Тоді колишній імператор, а точніше його ментальний зліпок, повідомив нам, що протокол «Відродження» вже запущено. Що він вірить нам, молодим громадянам відродженої імперії. А ще звернувся до мене та й повідомив, що передав мені всі знання та досвід по управлінню імперією. А ще попередив, що ті знання будуть активуватися в міру необхідності.

І ось мій мозок почав відновлюватися після цього удару. Поволі поверталися зір та слух — і жодного болю, мовби й не було. Я озирнувся навколо — Ліанна та Єва як сиділи поряд, так і продовжували сидіти спокійно, без найменшого хвилювання щодо мене. Тільки Ліанна спитала:

— Алексе, чи все в порядку з тобою? Бо ти якось непевно повівся — мовби хотів впасти, але потім різко виправився.

— Та ні, все в порядку, моя люба.

Я відразу зрозумів, що той біль та видіння відбулися за долі секунди. Але я раптом почав відчувати реальні зміни в собі, у своїх мізках. І ось у мене в голові знову з'явився образ того самого старого імператора — він звернувся до мене:

— Вітаю тебе, Імператоре Алексе. Я твій новий помічник замість Єви. Можеш називати мене своїм радником. До тебе я був радником колишнього імператора, а точніше — імператорів. Я пережив шістьох імператорів, тобто я автоматично переходжу від одного правителя до іншого. Але моя пам'ять та досвід зберігаються — якими ти можеш користуватися в своїй роботі. Моє ім'я Корін — завжди було Корін і воно ніколи не мінялося. А от мій зовнішній вигляд можеш змінювати.

— Добре, Корін, — звернувся я до свого помічника, — розкажи, що зі мною тільки що сталося.

Корін відповів, що відкрився доступ до нових баз знань — а конкретно все, що відноситься до безпеки та військового стану імперії.

— Алекс, — раптом звернулася до мене Єва, — мені здається, що ти з кимось спілкуєшся, і я навіть здогадуюсь з ким. Невже це Корін?

— Так, Єво — це він, — відповів я. — Корін, з'явися перед нами.

І Єва представилася, а потім вказала на мою дружину:

— А це Ліанна.

Повітря перед нами трохи завібрувало, потім з'явився голографічний екран — і на ньому з'явилося об'ємне зображення обличчя Коріна.

— Поки що я можу тільки так, — промовив він і, перевівши погляд на Ліанну, сказав: — Привіт, дівчинко. Мушу повідомити, що за останні тисячу років ти не змінилася, а от Єва значно помолодшала.

Легкий сміх розрядив обстановку.

— Алексе, мушу сказати — тобі дуже пощастило, що Корін повернувся, — промовила Єва. — Він буде в рази кращим помічником, ніж була я. Він реальний професіонал своєї справи, а я так — просто була тимчасовою гостею у твоїх мізках.

Але знову втрутився в нашу розмову Корін:

— Раз так, і ви приймаєте мене за радника та помічника Імператора — я негайно починаю виконувати свої прямі обов'язки. Алексе, тепер для тебе стає доступний твій імператорський кабінет. Я вже від твого імені запросив всю твою команду до твого кабінету. До речі, вони вже знають де він знаходиться.

Через якусь мить ми вже були в моєму кабінеті. Я подумав — який ще в біса кабінет, адже це справжній центр керування імперією. По центру перед троном — хоча який там трон, це було надсучасне, якщо так можна сказати, місце керівника імперії — так от по центру висіли в повітрі десять голографічних моніторів, які показували в реальному часі стан всіх десяти сонячних систем.

Роботизоване крісло Імператора могло рухатися вздовж величезного пульта керування. І от що цікаво — я вже знав, що реально вмію керувати всім цим обладнанням. Переді мною, але трохи нижче, було ще двадцять схожих робочих місць, повернутих до мене. Це були місця відповідальних осіб імперії. І от на портальному майданчику з'явилася моя команда:

1. Денис та Соул
2. Андрій та Крістіна
3. Стас та Віка

Вони, мов школярі, збилися докупки та великими розширеними від здивування очима розглядали цей центр керування імперією.

Я, сидячи в своєму суперкрутому кріслі, розвернувся до них обличчям.

— Вибачте, мої дорогі друзі, що не дав вам часу поплакати за своїм минулим. Але у нас надзвичайна ситуація — на імператорський палац напав загін із півсотні озброєних людей. Хто вони такі і що вони хочуть від нас — ми ще не знаємо. Але для початку сідайте за свої місця — хоча вони стануть вашими після авторизації — потім на ваші нейромережі прийдуть спеціальні інструкції, завдяки яким ви швидко навчитесь працювати. Усім нам дається рівно година для освоєння цієї чудо-техніки. Потім перед вами з'явиться перелік найважливіших фахових посад, які нам терміново потрібні. Даю вам право самим вибирати те, що вам найбільше підходить — і відразу закачуйте по своєму профілю навчальні бази. Час пішов. Денисе, перепрошую, але тобі права вибору я не можу дати — однозначно ти будеш найголовнішим військовим начальником. Хоча б на той час, поки не розіб'ємо ту зграю невідомих бандитів.

