Розділ 3. Далекоглядні плани

Алекс

Ліанна пішла з Денисом та Соул, щоб відвести їх до своїх апартаментів. Сиджу, чекаю на повернення Ліанни — мовби мав радіти, що мій брат зі мною, але душу ятрить та інформація, яку отримав від Єви. Необхідно ще раз порадитися з Євою — не довго думаючи, запросив її до свого кабінету на коротку нараду.

— Алексе, щось сталося? — почув я її голос.

— Єво, ти тією інформацією геть вибила мене з колії, — відповів я. — Тепер змінюються всі плани — та що там плани, геть все змінюється.

— Так, Алексе, — погодилася зі мною Єва, — і не тільки міняти весь план, а й пора вже діяти негайно, а не чекати рік, поки закінчиться відновлення столичної планети Алерія-Прайм. Також виникла термінова необхідність у перебудові подальшої стратегії щодо відновлення імперії.

— Я цілком згоден з тобою — дійсно прийшов час діяти. Завтра за сніданком я розповім своїй команді реальну правду про нас. Звичайно, цю правду сприйняти буде дуже боляче, але й приховати її я не маю права.

В кабінеті з'явилася Ліанна.

— Ну що, змовники — бачу по ваших обличчях, що ви щось придумали чи навіть вже й прийняли якесь надважливе рішення.

— Так, моє серденько, — ти права. Але дозволь, я завтра за сніданком озвучу всі новини та наші плани.

— А зараз у мене є питання до тебе, Єво — це не проста цікавість. Це делікатне питання, яке теж потрібно вирішувати вже сьогодні, а не відкладати в довгий ящик. Це питання про твоє нове тіло, про твою вагітність, про того батька, чию дитину ти носиш. Ця жінка, яка перебуваючи в стазисі не вижила і чиє тіло стало твоїм, мала чоловіка — і він поки ще знаходиться в стазисі. Підійшла і його черга до повернення до життя. Звичайно, що ми просто зобов'язані після його пробудження розповісти йому всю правду про його жінку та його ще ненароджену дитину. Ми не знаємо, як він відреагує на це все. Єдине, на що я згоден — це піти на невелику хитрість. Ми розповімо про те, що його жінки як такої просто не існує — є лише тіло без ознак розумової діяльності. Саме ж тіло знаходиться в медкапсулі, і тільки заради життя дитини підтримується життєдіяльність того тіла.

Після такої новини проведемо ментальний аналіз його розуму та будемо спостерігати за його поведінкою. Послухаємо, що він хоче робити, розповімо про можливі варіанти забезпечення його життя в цьому світі. Якщо він виявить зацікавленість до своєї дитини, то розповімо про єдиний можливий розвиток подій, який ми зможемо йому надати. Тобто розповімо, що у нас є людський жіночий розум, який залишився без свого тіла, і що ми можемо той розум «залити» в ще живий мозок тіла вашої колишньої жінки. Тобто відбудеться повноцінне злиття, в результаті якого в тілі вашої жінки житиме розум іншої — але це дасть можливість повноцінного народження вашої дитини. Звичайно, цей план так собі, але іншого немає.

Єва довго мовчала. Ліанна була навіть трохи шокована таким можливим розвитком подій.

— Євочко, — промовила Ліанна, — погоджуйся, це більш-менш робочий план.

Єва важко зітхнула:

— Добре, я згодна. Дійсно, план мовби й непоганий — але що б там не було далі, дитина все одно буде тільки моя, і я ніколи і нікому її не віддам.

Ліанна обійняла та поцілувала Єву:

— Яка ти молодчинка!

— А тепер всім відпочивати, — сказав я. — Завтра у нас буде дуже важкий день.

Вже лежачи в ліжку та ніжно обійнявши свою кохану, спитав:

— Ліанночко, ти не спиш?

— Та ні, — відповіла Ліанна, — стільки подій відбулося за день — який тут сон. Але доведеться відпочити, бо завтрашні події будуть в рази важливіші.

— Я прошу в тебе вибачення за те, що не можу розповісти тобі про те, що завтра маю виголосити перед нашими друзями, Денисом та Соул. Інформація буде просто «вбивча» для моїх землян, і я навіть не знаю, як вони зреагують на це. Тому краще буде й для тебе, щоб ти це все почула разом з усіма. Я не хочу навіть допустити того, щоб Віка та Крістіна подумали, що ти це знала і їм нічого не розповіла. А тепер спати, моя дорогенька.

Надважлива розмова у вузькому колі

Денис

Ранок видався напрочуд гарним і майже земним — я відчував нормальне стовідсоткове тяжіння, повітря було справжнім, аж ніяк не схоже на фільтроване надчисте повітря зорельоту. В моїх обіймах, мов мале курча, лежала моя Соул. Вчора, як тільки Ліанна залишила нас одних у наших апартаментах, ми відразу роздягнувшись побігли до басейну, в якому провели пару годин у розвагах і відпочинку. Потім, мов у дорогому ресторані, нам накрили легку вечерю з найсмачнішим червоним вином, якого я ніколи в житті навіть не куштував. Соул тільки трохи, як то кажуть, вмочила губи, але я якось непомітно випив його. Потім ми перевірили на міцність наше величезне ліжко — і якось непомітно позасипали.

Я вирішив, що прийшов час підніматися з ліжка — намагаючись не розбудити Соул, вибрався з-під ковдри та озирнувся навколо. Побачивши велике відчинене вікно, підійшов до нього і застиг — переді мною відкрився майже земний пейзаж. Я дивився на широку річку з піщаним пляжем, далі був мовби невеликий парк, в якому побачив Алекса, зайнятого легкою ранковою пробіжкою. Побачивши мене, він кивнув рукою, запрошуючи приєднатися. Я тільки було кинувся до дверей, як раптом зупинився — от халепа, а одягу на мені немає. Але тут же розгледів вмонтовані в стіни двері шафи. Тут було все — нижня білизна, спортивний одяг, офіційний одяг і трохи далі космічний одяг, тобто різні типи комбінезонів та інше.

Швидко вдягнувши спортивний одяг, вийшов до вітальні та, побачивши коло телепорталу, ступив у нього. Нейромережа миттю відреагувала на мене, видавши запит — куди буду рухатись. Я передав уявну картину парку, яку тільки що спостерігав з вікна спальні — через кілька секунд я був точно там, куди й хотів потрапити. Привітавшись та обійнявшись, ми взяли легкий темп бігу, щоб можна було бігти та розмовляти. Розмовляли про все потроху, особливо не заглиблюючись у серйозні теми. Добігши до річки, Алекс запропонував скупатися — вода на диво була комфортна по температурі та прозора. Як колись у дитинстві — просто поплавали, потім на перегонки, а ще трохи й понирнали. Так півгодини промайнули як п'ять хвилин.