Кінцевий розділ

- Юн-чи-ку! - проспівала Аліса, хапаючи подругу за плечі і відтягуючи її офісний стілець від столу. - Ми збиралися йти пити каву! Давай, час перерви!

Юна зморено потягнулася, заблокувала комп’ютер та встала - сьогодні дійсно був стомливий день. Вони взяли каву на офісній кухні та пішли на терасу її пити.

- А у мене є гарні новини, - сказала Аліса, коли вони вмостилися на пуфах тераси. - Татові сьогодні повідомили, що їх арештували.

- Кого арештували? - не зрозуміла Юна.

- Нашого круїзного вбивцю та його спільницю. Уявляєш, його спільниця виявилася колишньою співробітницею того самого кафе, де знайшли пані Борро. Вони й познайомилися у минулому круїзі, коли вона працювала офіціанткою. Тому вони обрали морозильник, бо знали, як працює кафе і як можна підгадати вдалий час.

- Неймовірно.

- Нам не треба буде летіти на суд, бо коли поліція почала шукати де треба, знайшлося достатньо відео і фото доказів, що роль пані Борро грала інша жінка. Самозванку навіть зафіксували у компанії пана Борро, він не зможе сказати, що не знав про неї. Проте немає прямих доказів, хто і як саме вбив жертву.

- Тепер все залежитиме від прокурорів та адвокатів, чи зберуть необхідні докази та наскільки професійним буде захист. Можливо, їх ще виправдають.

- Але тільки подумай - без нас ніхто б взагалі не дізнався правду! Ми - герої.

- Так, ми герої, - посміхнулася Юна, ковтаючи каву.

Аліса щось говорила, але Юна вже не слухала, повернувшись у думках на корабель. Що було б, якби жінку з каюти 1709 просто викинули у океан?

Робочий день і життя продовжувалося.