-Можеш досить зирити на мене? Я помітила тебе ще десять хвилин назад.-сказала піднявши голову вверх та побачивши сусіда.
-Не кожен день побачиш, як така як ти стріляє.-хлопець дивився з балкону другого поверху.
Підняла брову.-Така як, я це яка? Красива і чарівна?-запитала з посмішкою.
-Ні така мазила.
Я не встигла обуритись, хлопець вже відхилився від перил та мовчки занурився в темряву своєї кімнати.
-Та пішов ти..-зле мовила.
#1897 в Молодіжна проза
#820 в Підліткова проза
#12641 в Любовні романи
#4753 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 01.09.2024