Розділ 6

Шлях до Гільдії пригодників тепер нагадував справжній парад. Перехожі на вулицях Горизонту застигали на місці, випускаючи з рук кошики з овочами. Не щодня побачиш молодого пригодника, якого супроводжують не просто найманці, а легендарні істоти.

Канаде, як завжди, весело стрибала поруч, розповідаючи Тані про всі види риби, які вона встигла скуштувати. Таня ж трималася з королівською гідністю, хоча її хвіст, що іноді вибивався з-під плаща, видавав її зацікавленість усім навколо.

— Рейне, ти впевнений, що ці люди знову не почнуть галасувати? — Таня підозріло глянула на групу пригодників біля входу. — Якщо вони скажуть хоч слово проти тебе, я не гарантую цілісність будівлі.

— Спокійно, Таню, — Рейн усміхнувся. — Просто будь собою.

У Гільдії

Двері Гільдії відчинилися з голосним скрипом. У залі саме перебував загін Аріоса. Вони виглядали жахливо: обпалені обладунки, пошарпаний одяг і роздратовані обличчя. Після поразки на Мосту Погибелі вони намагалися виправдатися перед іншими.

— Я ж кажу вам, той дракон був ненормальним! — кричав Аріос, розмахуючи вцілілою рукою. — Ми відступили лише тому, що міст був занадто хитким! Жоден смертний не зможе пройти там!

І саме в цей момент він побачив Рейна. Аріос замовк на півслові, його очі мало не вилізли з орбіт. Але найбільший шок викликала дівчина з рожевим волоссям, що стояла праворуч від Рейна.

— Т-ти?! — Аґат, маг загону Героя, вказала тремтячим пальцем на Таню. — Це ж той дракон! Рейне, ти привів монстра в місто?! Охорона!

— Вона не монстр, — голос Рейна пролунав спокійно, але в ньому відчувалася сталь. — Це Таня. І тепер вона — моя напарниця. Як і Канаде.

Уся зала вибухнула криками. Пригодники підхопилися зі своїх місць.

— Другий контракт?!

— За два дні він приручив Котячого Духа і Дракона?!

— Та хто він такий насправді?

Рейн підійшов до стійки реєстрації і поклав на неї доказ виконання завдання — шматок багряної луски, який Таня добровільно віддала йому.

— Завдання на Мосту Погибелі виконано. Шлях для торговців вільний, — сказав він реєстраторці.

Дівчина за стійкою дивилася то на Рейна, то на Таню, то на Канаде. Її руки тремтіли, коли вона брала картку Рейна.

— Пане... Рейне... Це неможливо... Ваша магічна ємність... після другого контракту вона зросла вдесятеро! Я мушу підвищити ваш ранг до D негайно!

Аріос підійшов ближче, задихаючись від люті та заздрощів.

— Ти... ти підлий приборкувач! Ти якось обдурив їх! — він спробував схопити Рейна за комір. — Віддай мені контракт із драконом! Це право Героя — володіти найсильнішими істотами!

Таня зробила лише один крок вперед. Повітря в Гільдії миттєво нагрілося, а її очі спалахнули вогнем.

— Героя? — прошепотіла вона, і від її голосу завібрували шибки. — Ти — боягуз, який стріляє в спину. Рейн зцілив моє крило, коли ти намагався його зламати. Якщо ти ще раз торкнешся мого Майстра — я забуду про свою обіцянку не палити це місто.

Аріос відскочив назад, перечепився через власну сумку і незграбно впав на підлогу. Гільдія вибухнула сміхом. Це був повний крах його авторитету.

Рейн навіть не подивився на нього. Він забрав свою оновлену картку і повернувся до дівчат.

— Ходімо. Нам треба підготуватися. Попереду ще багато роботи.

— І їжі! — додала Канаде, хапаючи Рейна за руку.

— І тренувань, — серйозно додала Таня, проте в кутиках її губ з'явилася ледь помітна усмішка.

Вони вийшли з Гільдії, залишивши команду Героя в минулому. Тепер Рейн Шрауд знав: він більше не просто приборкувач. Він — лідер нової сили, яка змінить цей світ назавжди.