Приборкати дракона

15 (1)

Стаю пану Бартелло на ногу. Навіть не перепрошую, тільки похапцем викрикую:

– Мені потрібно терміново бігти!

Що цей дурень тут робить, Всемилостивий?! Я ж тебе благала, щоб все пройшло нормально!

В натовпі я побачила Луціано! Паршивець, як він взагалі сюди потрапив!? Тільки не це, тільки не це, якщо його хтось впізнає – все піде шкереберть! 

Дракон крутився зі сторони в сторону, начебто щось шукаючи. Як тільки на його очі натрапила я, він здійняв руку догори і почав махати. Телепень! Люди вже почали звертати на нього увагу.

– Терез-! – не встиг він вигукнути, як я затулила йому рота. 

– Тихо. Йди. За. Мною.

Моїй злості не було меж. Як він міг таке натворити? Як взагалі перетворився на людину, звідки дізнався де замок, чому прийшов? Хотілося надавати йому на горіхи, щоб більше не витворяв настільки ризиковий речей, але не тут. Не можна привертати ще більше уваги. 

– Доброго вечора, шановні гості, – пролунало з п’єдесталу, але в мене не було часу їх слухати, потрібно сховати одну нечемну персону. – Сьогодні ми зібралися, щоб відсвяткувати значну подію, – хтось далі мовив, її голос здався дуже знайомим.

Луціано перестав йти за мною. Він завмер на місці, наче статуя, я не могла його зрушити ані на йоту, якби не намагалася.

– Мама… – одне слово, що вибило все повітря з легень. 

Я повільно повернулася до п’єдесталу – там із високо піднятими руками стояла жриця.

Та сама, яка вбила мене. Та сама, яка змусила Луці з’їсти мене. Та сама, яка вбила батька. Я здогадувалася, що вона є славнозвісною мамою Луціано, проте до останнього сподівалася, що це не так.

Вона не бачила людську форму дракона, тому не має знати, що це насправді він. Якщо Луці, звісно, не спаплюжить все. Я смикнула його сильніше, але він, мов зачарований, дивився на неї. Як на богиню. Як деякі миряни дивлятся на фреску з Всемилостивим у храмі. Воно й не дивно, зрештою вона його так звана мати.

– Луці… – здається, я вперше в голос називаю його так. – Не зараз, ти зробиш тільки гірше... – на жаль, мої вмовляння не подіяли.

Він скинув мої руки і побіг у сторону п’єдесталу та ще й гучніше вигукнув “мама”! Натовп людей не дозволяв йому рухатися швидко, але це зупиняло і мене. От ще трохи і він буде біля неї, тоді кінець…

Я безпомічно простягнула руку до дракона.

Його хтось перехопив. Луціано брикався, виривався та все дивився тільки на жрицю. Кардинал Вествуд! Чому з усіх можливих людей це саме він?! Всемилостивий, за що ти так зі мною? Мої ноги послабшали – це кінець. Свідомість потроху кудись зникала, а перед очима закружляв увесь світ…

***

– ..еза! Тереза! – я різко встала, здавалося, наче на мене вилили відро холодної води. – Терезо, ти мене налякала! – Переді мною стояла Лінда, її руки були мокрі, бо вона бризкала водою з фонтану на мене.

То вона відвела мене на подвір’я? Ні, зараз це не важливо.

– Де Луціано? 

– Заспокойся, ти тільки недавно отямилася. Не переживай, якщо ти про того парубка, з яким я тебе бачила, то він з кардиналом. Той його скоро приведе. – Лінда допомогла мені піднятися, за що я їй дуже вдячна. – Зачекай тут трохи, я принесу води. – І побігла в сторону замку.

Серце билося в шаленому ритмі. Я нічого не розуміла, хотілося просто кричати від цього. Але чому? Якщо так подумати, то наша угода полягала в тому, що дракон мені вкаже на свою матір і все. Я дізналася хто вона, більше причин переживати, або хоча б якось підтримувати стосунки, не було.

Але чому на душі так гидко? Невже я встигла прив’язатися до цього дурбецала? Він ж просто був інструментом для досягнення цілі і все, Терезо. Більше тебе не має хвилювати його подальша доля.

І кардинал… Лінда сказала, що Луці зараз з ним, чому? Що кардинал задумав? Він точно не з тих людей, що буде допомагати просто так. Та й чого він взагалі вирішив в це втрутитися? Чи може він просто не хотів, щоб промову жриці перебивали? Питання, одні тільки питання.

Поруч щось зашелестіло в кущах. З тіні вийшли кардинал і Луціано, якого він тримав як малу нестримну дитину за шиворіт.

 

 

 

Любі читачі, маю гарну новину! Тепер розділи виходитимуть щодня, крім неділі, о 14:00.

Щоб не пропускати моїх публікацій у блозі щодо графіку оновлень, новинок та решту цікавинок стосовно сюжету й майбутніх книг, підпишіться на мою сторінку, натиснувши на кнопку в шапці профіля.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше