8

Я виходила з вбиральні в ще більш заведеному стані, ніж туди заходила. Адже якщо перед цим мене шуліки почали дзьобати за те, хто я така та що тут роблю, то тепер мені варто було якось пояснити своєму новоспеченому керівнику все так, щоб вже завтра мені не довелося пакувати речі з робочого місця додому. А оскільки я не встигла обжитися якимось великим господарством за ці нещасні два дні, то вилітати з цієї роботи буду як корка, при тому ще й з величезним соромом. Чому соромом? А як думаєте, хтось міг вилетіти з посади раніше мене? Якщо такі є, то мені аж цікаво з цією персоною подружитися, можливо моя мама щось мені не домовляє й в мене ще десь є рідні братик чи сестричка?

- Ринат Андрійович..., - коли я підходила до чоловіка, то чергова мадам вже обробляла його по повній програмі, і тільки дурний чи то сліпий би не побачив, як вона сто п'ятдесят разів поправляє пасмо волосся, хоча ні чорта там не вибилося з зачіски, чи то стріляє в нього очима, як ніби досвідчений мисливець на полюванні, який побачив молоденького зайця.

- Ооо, Ольго, а ти не перестаєш мене дивувати, - ось тільки заєць далеко не молодий, а якщо точніше сказати, то дуже досвідчений, щоб реагувати на кожного мисливця, який думав, що зброєю у вигляді яскравої червоної помади, та натиску в плані своїх дій, зможе злапати таку здобич. Цій панянці теж не вийшло захомутати Андрійовича, бо як тільки на горизонті опинилася я в повній красі, то вся його увага була зосереджена на мені. Ну звичайно, ми ж типу родина, всі справи, мужик наочно показує, що це не пусті слова.

- В якому плані? - Поставила питання босу, а сама поглядом провела жіночку, яка усвідомила, що їй тут не варто чогось очікувати, і звалила на захід сонця. 

- Ти дуже ґрунтовно підійшла до сьогоднішнього заходу, це не залишиться непоміченим, - я навіть за цією новиною від подруги забула про те, чому саме я відправлялася типу припудрити носика в туалет, а на самому ділі втілювала план в реальність. Мужик натякав на мій діловий костюм, який хоч і не коштував достобіса грошей(я ж все-таки початківець в цій роботі, не можу поки дозволити собі брендовані манатки), але дуже "смачно" виглядав на мені. Так, саме смачно, бо навіть попри те, що я скептично ставилася до своєї фігури та вважала, що завжди можна мати кращий вигляд, але тут було за що зачепитися оку. Мій розрахунок був на мізки, але ніхто не скасовував того, що мати гарний вигляд це теж немаленький плюсик в карму перспективного працівника.

- А, так, щиро дякую, дуже приємно, - якщо сам бос зробив мені такий масний комплімент, а він явно не був обділений жіночою увагою, то думаю інші теж звернуть на мене увагу, а це вже непогана умова зав'язати розмову, яка в майбутньому може принести мені солідні бали, які я потім обміняю на не слабку зарплатню. - Можу я про дещо попросити?

- Без питань, - хоч Ринат Андрійович позитивно поставився до цього запитання, але в мене все одно був мандраж поруч з цим чоловіком. Цікаво, як довго я буду таким чином реагувати на нього, і чи колись справді буду ставитися до нього не просто як до керівника, а як до друга чи то знайомого?

- Чи можу я трішки раніше поїхати з сьогоднішньої події? У мене сталася надзвичайна подія, - якою стала моя подруга Ніка і її родина, яка вирушає в іншу країну через чотири години. Вони мали виїжджати завтра в обід, а вийшло так, що їхній рейс перенесли набагато раніше та їм залишилося пробути в цій країні тільки пару годин. Я не мала права не попрощатися з ними наочно, тому мені потрібно було ще дібратися до аеропорту, який знаходився за містом.

- Та не питання, якщо дуже потрібно, то так. Але що саме трапилося? Я можу якимось чином допомогти? Наскільки все критично? - Тільки після слів мужика я зрозуміла, що варто було просто попросити змитися звідси якомога скоріше, а не казати про надзвичайну подію, бо після цих слів від веселого Рината Андрійовича не залишилося і сліду, й переді мною була людина, яку я поки що не знала. Зосереджений, серйозний керівник, який таке враження міг розв'язати будь-яке питання чи проблему, варто було йому тільки дізнатися про сенс цієї події.

- Ну не те щоб критично, але моя найкраща подруга з родиною їде з країни, і їхній рейс перенесли на раніший термін, тож вони вилітають сьогодні вночі, через чотири години, - так,  можливо це не настільки важливо, не кров з носа ситуація, але я б не пробачила собі, якби не побачила Ніку перед її від'їздом з країни. Це та людина, з якою ми пройшли вогонь і воду й мідні труби, вона мене стільки разів витягувала з халеп, що я буду їй вдячна до кінця своїх днів.

- Якщо виїдемо через півтори годинки, маємо встигнути на їхню реєстрацію?

- В якому плані? - Виїдемо? Тобто? Він що ж... зібрався їхати зі мною?

- Ну в такий пізній час таксисти візьмуть потрійну плату за свої послуги, а якщо врахувати ще той факт, що їхати варто за місто, то тобі доведеться залишити місячну зарплатню цим ділкам. Хіба буде не краще, якщо я самотужки довезу тебе в цілісності та збережності до аеропорту? - І поки я збиралася з духом, щоб щось відповісти натомість, керівник продовжив, - а тепер давай не будемо втрачати даремно часу й все ж заведемо деякі вартісні знайомства.

Типу запропонував свої послуги, але на самому ділі поставив перед фактом... Цікаво, а його дружина чи дівчина не буде проти того, що він чорт знає де вештається вночі? Чи такому жеребцю абсолютно плювати на таку чортівню, як обурення своєї другої половинки?

Якщо слова Рината Андрійовича щодо того, що варто завести декілька гарних знайомств з іншими людьми, прийняти як наказ чи то задачу, то я з нею досить таки добре впоралася. Не знаю, чи то зміна сукні на діловий костюм так вплинула на людей, з котрими я почала спілкуватися щодо робочих моментів, чи то те, що мені не потраплялися більше такі персони, як Ельза чи Данієль, але залишок вечора пройшов доволі продуктивно, і не дарма керівник говорив про те, що такі заходи досить таки добре впливають на робочі моменти. Адже я бачила певну ситуацію під одним кутом, з погляду моєї логіки, бо досвіду у мене кіт наплакав, а от ці кити бізнесу, які вже з'їли не одну рибку в цій справі, показали, що не все так однозначно й варто вертіти ситуаціями по-різному. Тож взявши деякі нюанси на замітку й завівши пару непоганих знайомств з іншими людьми, я зі спокійною душею могла їхати до подруги та її родини, щоб попрощатися на невизначений термін.