"Президент"
«Життя плине...»
Життя плине, мов тиха й глибока ріка,
Що між берегів часу невпинно несеться.
І мить кожна — легка, дорога і крихка —
У серці надії відлунням озветься.
Минають роки, наче птахи у вись,
Лишаючи в пам'яті скарби і дати,
Але ти навколо уважно поглянь, усміхнись:
У кожній хвилині є що цінувати.
Життя плине... Міняються весни й сніги,
І сонце щоранку встає над мостами.
Ми творимо власні свої береги,
Наповнюєм дні золотими словами.
Не треба жаліти за тим, що пройшло,
Що змило потоком у вихорі марень,
Бо кожне джерело, що в душу вросло,
Веде нас крізь морок за обрії хмарень.
Нехай собі плине... Ми тримаєм весло,
І впевнено дивимось в чисте світання.
Там, де є любов, там зникає все зло,
І здійснюються найзавітніші бажання.
Ми пишем свій твір на ходу, без вагань,
Ловлю я ласкаве і тепле проміння,
Бо плин цей — то простір для нових світань,
Для віри, краси і святого цвітіння.
Відредаговано: 12.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
