Розділ 19

Високий чоловік стояв і не рухався, здавалося, він навіть не моргав і не дихав. У повітрі до одуріння пахло солодкуватим запахом невідомого походження.

Аркана зробила кілька кроків на зустріч незнайомцю. Він не ворухнувся, стоячи, як кам'яна статуя.

Зріст цього чоловіка доходив приблизно до двох з половиною метрів, якщо не більше. Таня не наважувалася висунутися з вікна і запитати, який у нього зріст.

Дівчину сильно трясло, а страх того, що з Арканою може зробити це чудовисько, доводив до мурашок. Руки Тані буквально заледеніли, кінчик носа теж змерз ніби побував на морозі. Вона видихнула повітря, з рота пішла густа біла пара. Таня побачила, як шибки на машині вкрилися морозною скоринкою.

Аркана вже стояла поруч із ним і щось говорила, Таня не розуміла що.

- Чого тобі треба? – Аркана намагалася говорити спокійно, аж ніяк, не видаючи свого дискомфорту. – Ти не демон, то хто ж ти?

Велетень ожив, ворухнувши головою.

- Мене прислав Мефістофель, він хоче, щоб я вивідав обстановку, - густим баритоном пробасив він.

Аркана, примруживши очі, підняла брову від нерозуміння.

- Розвідати обстановку? – перепитала вона.

- Саме, - кивнув він.

- Так йди та розвідай свою обстановку в іншому місці. Що тут забув, га? – гнівно запитала Аркана, уперши кулаки в боки.

Велетень зареготав.

- Так я прямо за адресою, он твоя подружка в машині відсиджується на твоє прохання. Ось вона мені й потрібна.

- Ти її не отримаєш, - прошипіла Аркана, наблизившись до нього на один крок.

- Це ще чому? – щиро здивувався він.

- Не знаю хто ти, але краще провалюй звідси та швидше, інакше погано тобі буде.

- Сет не дасть кохану образити, вірно? – несподівано спитав він.

Аркана здивувалася.

- Не зрозуміла, - простягла вона.

- Не придурюйся, все ти розумієш, - тепер уже прошипів він. – Одне джерело повідомило Мефістофелю, що твій брат порушує правила – знаходиться у відносинах із людським створінням. Тепер диявол направив мене сюди і наказав самому у всьому переконатися, дізнатися, чи це так насправді.

- Не так, - голос Аркани злегка здригнувся, але здається велетень нічого не помітив. – Ваше джерело бреше. Для початку, переконайтеся у його надійності.

- Повір, синьоволоса красуне, це джерело надійніше нікуди, - переконливо прогудів він.

Аркана скрипнула зубами відчуваючи, як усередині все стискається від наростаючої тривоги.

- Він був із нею... - Аркана запнулася, - ...з Танею, але... більше ні. Вони розбіглися... І за це я дякую Онісу. Він як ніхто інший чудово допоміг розриву їхніх стосунків. Сет одумався, поговорив з Танею, вона увійшла в його становище, і вони розійшлися. Повір мені, Таня дівчина, яка добре все розуміє, я навіть припустити не могла, що люди можуть бути настільки розуміючими…

Велетень уважно стежив за Арканою, ловлячи кожне слівце, що вилітає з її рота. Він тиснув на демоницю своїм важким поглядом, змушуючи Аркану почуватися незручно.

- А чому дівчина знаходиться в твоїй машині, що вона там забула, якщо стосунки з Сетом вже в минулому? – недовірливо примружив він одне око, схоже на яскраво синю скляну кульку.

- Я спілкуюся з нею, вона моя подруга. Здається, у правилах ніде не зазначено, що дружба з людиною заборонена.

- І то правда, мабуть, - реготнув він. – Я у ваших законах не особливо знаюся, майже не знаю їх. Але скажи мені одне... Чому я тобі не вірю? – загрозливо нахилився він над Арканою і та трохи позадкувала.

- Ти віриш вашому хибному джерелу замість того, щоб повірити в правду, яку намагаюся до тебе донести я.

- Можливо... - він поклав пальці на підборіддя, випроставшись і набувши задумливого вигляду.

- Сет поставив крапку в їхніх стосунках з Танею. Все, більше він правил не порушує, - примирливо почала Аркана, але відразу замовкла, коли велетень зареготав.

Демониця навіть схаменутися не встигла, як раптом важка ручища обрушилася прямо на неї, відкидаючи її назад. Удар велетня припав прямо в живіт дівчині, і та відлетіла до машини.

Таня в паніці збагнула і миттю відчинивши дверцята, полізла назовні.

- Аркано! Боже мій, ти жива?! – Таня підбігши, присіла поряд навпочіпки.

Демониця лежачи на спині заворушилася і піднялася, сівши на асфальті.

- А ти ніяк моєї смерті не дочекаєшся? – з'язвила вона, піднімаючись на ноги. – Ти якого біса виперлася? Сказала ж, сиди в машині! – гаркнула демониця.

- Я злякалася за тебе!

Велетень повільно наближався до дівчат. Його величезний зріст сильно лякав Таню, вона вчепилася Аркані в руку, але та смикнула ліктем, звільняючи руку від хватки подруги.

- Відійди Танюш і не заважай мені, - попросила вона і Танька на пару кроків відстрибнула назад.

Аркана підняла долоні, з яких прямо у велетня полетіли електричні розряди. Струм ударився об його тіло і розчинився прямо на брудному рваному одязі, якщо ці лахміття, які були на ньому, можна назвати одягом. Подібний трюк зовсім не завдав йому жодної шкоди, але змусив завмерти на місці.