- Ваш пиріг із чорницею. Приємного апетиту, - з черговою усмішкою сказала Таня, коли принесла відвідувачам їхнє замовлення.
Звичайний робочий день в Монро. Як і завжди – відвідувачів багато. Таня з підносом у руках поверталася за стійку, коли її схопили за руку. Дівчина здригнулася, але коли обернулась розслабилася.
- Сет! Ти мене налякав, - видихнула вона з полегшенням.
- Вибач. Є хвилинка? – запитав він.
- Для тебе... Завжди знайдеться, - простягла Таня і доторкнулася своїми губами до його губ. - Щось трапилося? - стурбовано спитала вона.
- Ні, просто хочу провести з тобою вечір. Ти як? Вільна?
- На всі сто! – зраділа Таня, повиснувши в нього на шиї.
- Чудово, тоді я зайду за тобою о восьмій, - Сет розвернувся і попрямував до дверей.
Проводячи поглядом свого хлопця, Таня махнула йому рукою, коли стоячи в дверях, він глянув на неї. Секунда і він зник з поля зору. Зате в ту ж хвилину в кафе з'явилася Аркана, вона була чи то стривожена, чи чимось незадоволена. Синє волосся розліталося в сторони, спадаючи по плечах. Таня насторожилася, так і завмерши з тацею в руках біля стійки.
- Привіт, - тихо сказала синевласка, наблизившись до Тані.
- І тобі, - невпевнено відповіла Таня. Вона повернулася за стійку і поклала тацю кудись під низ.
- Не день, а якийсь моторох, - стомлено видихнула Аркана, склавши лікті на дерев'яній стільниці. – Я щойно з дому.
Таня мигцем глянула на свою синьоволосу сусідку:
- Отже, ти вже побачила вашого гостя? – запитала вона.
Обличчя Аркани спотворила мерзенна гримаса, дівчина невдоволено кивнула.
- Чого так? – Таню здивувала її реакція, тому що її брати були не проти візиту Роумена.
Аркана знизала плечима.
- Просто…
- Дай вгадаю. Він – твій колишній! Ваше розставання було дуже болючим, і ти не бажаєш його бачити, - ствердно сказала Таня.
Посмішка швидкоплинно ковзнула по обличчю Аркани, але тут же померкла і вона мляво зрекла:
- Гарна була спроба, але...я тебе засмучу... Ти не вгадала!
- Я просто припустила, - знизала плечима Таня, вона налагоджувала свіжу випічку на вітрину.
- Впевнена, що тобі дуже хотілося виявитися правою, але не тут то було! – сплеснула в долоні Аркана. – Ми не ладнаємо. Ніколи не ладнали. З перших хвилин нашого знайомства і до сьогодні ми – вороги.
- Я думала Роумен – друг сім'ї? Він навіть представився вашим родичем, - здивувалася Таня, виставляючи в низку апетитні шоколадні кексики з малиною та парочкою листків м'яти у вигляді прикраси.
Аркана фиркнула і подивилася на парочку, яка щойно підійшла зробити своє замовлення.
- Слухаю, - Таня, миттєво відволіклася на них.
Платинова блондинка з волоссям завдовжки по п'яту точку склала губи в примхливу трубочку. Хлопець поруч із нею, яскравий брюнет, який не хотів знімати сонцезахисні окуляри навіть у приміщенні, широко всміхався.
Дивлячись на всю цю красу синевласка голосно хмикнула, але не відвела від них очей.
- Мені саму міцну каву без цукру, - сказав хлопець.
- А мені... - дівчина примхливо розтягувала слова, і Таня почула у своїй голові голос Аркани. Здригнувшись, Таня перевела на неї зляканий погляд.
- «Даю слово – зараз ця мимра запитає про калорії», - Аркана спокійно дивилася на Таню і кривила губи у впевненій посмішці.
- А скільки калорій у цьому шматку торта? – блондинка тицьнула у шоколадний шматок, який так і манив до себе.
Таня не стримала смішок, а хлопець зняв окуляри і закотивши очі, подивився на свою супутницю.
- Слухай, давай швидше. На нас уже чекають, - невдоволено пробурчав він.
- Зараз, ти що не бачиш? Я вибираю, - вона у свою чергу теж закотила очі. Таню ця ситуація розсмішила ще більше, і вона подивилася на Аркану, яка теж не стримувала посмішку і відкрито глузувала з них. – То скільки тут калорій?
- Не можу сказати точно, - Таня повела плечем. – Так ви купуватимете щось чи ні?
- Що значить ви не знаєте скільки калорій? Навіщо ви тоді взагалі тут працюєте? – блондинка демонстративно відкинула волосся назад, показуючи своє невдоволення.
- Ну... двісті з гаком точно буде, - із сумнівом дивлячись на шматок торта, сказала Таня. Хоч вона і не знала точних цифр, але все ж таки збрехала дівчині. У такому шматочку було не менше ніж чотириста калорій. І Таня чудово про це знала, але не стала говорити правди в слух, бо ця дурепа точно нічого не купить.
- Нічого дорогенька, - весело прощебетала Аркана. Вона, закинувши ногу за ногу, тепер нетерпляче гойдала іншою. – У тебе он який красень поруч, - вона кивнула підборіддям на брюнета. – У ліжко тебе зажене і всі з'їдені калорії з тебе геть начисто вийдуть!
Блондинка подивилася на Аркану довгим важким поглядом, але демониця теж не здавалася, дивилася впритул і не блимала, а лише глузувала з фіфи. Зрештою блондинка не витримала і відвернулася до Тані.
#3147 в Любовні романи
#777 в Любовне фентезі
#921 в Фентезі
#216 в Міське фентезі
демон і проста дівчина, кохання через перешкоди, емоційна героїня
Відредаговано: 23.09.2024