Сонце з самого ранку смажило як ненормальне. Почувся стукіт у двері, і Таня спустилася вниз. Яскраві промені заливали ранкову вулицю, а в їхньому світлі стояв Сет і радісно посміхався.
- Привіт! – він стояв на порозі її будинку одягнений у джинсову куртку та джинси.
Таня, оглянувши хлопця з ніг до голови, спитала:
- Тобі не жарко? – здивувалася вона.
- Нормально, - смикає плечима.
- Чого ти хотів? – Таня з побоюванням оглянула вулицю, чи немає когось поруч, а точніше Оніса поблизу і вийшла на поріг.
- Хочу показати тобі чудові місця цього міста. Нас з тобою чекає невелика подорож машиною. Обіцяю, тобі сподобається! – загадково закінчив він.
Таня, схрестивши руки на грудях, дивилася убік.
- Ти хочеш влаштувати мені екскурсію містом? Я тут народилася і виросла Сете. Усі гарні місця мені давно відомі. Тож навряд чи ти покажеш мені щось новеньке. Я з дитинства все тут облазила і знаю кожен закуток!
- Упевнений, у цих місцях ти не була, - ще загадковіше промовив він. – Поїхали, тобі сподобається.
- Ну-ну, - буркнула дівчина і замкнувши вхідні двері на замок, поклала ключ до кишені зелених шортів.
Таня вирішила не говорити Сету про Оніса, який відвідав її цього ранку. Вона подумала, що так буде краще, якщо він не дізнається. Їй дуже не хотілося, щоб Сет сварився із братом.
Відчинивши передні дверцята Сет, посадив Таню поряд із місцем водія, а сам сів за кермо. Поїздка тривала не дуже довго, але дівчина відчутно відсиділа свою п'яту точку. Душне повітря забивало легені і крапельки поту стікали по спині.
- Ти любиш готувати? – несподіване питання, вирвало її з похмурих думок про спеку. Сет, перегнувшись через дівчину, опустив скло і в машину увірвалося спекотне повітря, обдаючи розпалене тіло протягом.
- Ну... Не особливо, - зам'ялася дівчина.
- Чому? Не вмієш?
- Не те щоб... Просто це не моє. Думаю, так буде найправильніше сказати. До того ж, я чула, що чоловіки набагато кращі кухарі, ніж жінки.
- Гаразд, - Сет міцніше стиснув руками кермо. - Тоді, що ти любиш їсти?
- Ти ж демон! Знаєш усе та читаєш мене як відкриту книгу!
- Так і є, - посміхнувся він.
- То навіщо питати, якщо вже знаєш відповідь? – обурення звучало в словах Тані і Сет відірвавши погляд від дороги, уважно подивився на неї.
- Я щось зробив не так? – він не відриваючись, пильно дивився на дівчину.
- Дивись на дорогу Сет, - попросила Таня, але він не послухав. – Сет, дивись на дорогу!
- Я все чудово бачу, не обов'язково весь час дивитися на шматок асфальту. Я просто перевіряю, чи ти збрешеш мені чи ні?
Зібравшись з думками, вона таки наважилася і випалила:
- Твій брат!
- Що він зробив? Хоча ні, не кажи. Я знаю, що він хоче нашого розриву, - зітхнув Сет.
- А ти знаєш, що він приходив до мене? Погрожував моєму батькові? – Таня впритул дивилася на Сета.
- Що?! Коли це було? Чому одразу мені не сказала?
- Оніс сказав, що наступного разу мій батько не прокинеться. Він уб'є тата, Сет! Ти мені подобаєшся, дуже, але я не готова жертвувати своїми рідними заради стосунків із тобою!
- Ти не думаєш, що кажеш, розслабся і подихай, - спокійно попросив Сет. Брови Тані поповзли нагору. – Я вирішу питання зі своїм братом, а з твоїми рідними все буде добре. Обіцяю! – він блиснув кривавими очима, які, як рубіни переливались у світлі ранкового сонця.
- Мені просто страшно Сет. Твій брат ненормальний, від нього всього можна очікувати, - Таня стомлено відкинулася на спинку сидіння і дивилася у вікно.
- Насправді він хороший, ти просто його не пізнала до ладу... і він, захищає мене, переживає…
- Ага, добрий, - Таня раптом піднялася. – Він убив людину на моїх очах, вирвав йому серце! І чому твій молодший брат лізе у твої стосунки?
Сет промовчав.
- Прекрасно, можеш не відповідати! – Таня зітхнула і знову поринула у літній краєвид за вікном.
Через півгодини їзди та безперервного мовчання, Сет заглушив двигун і широко посміхнувся.
- Ми на місці.
Таня подивилася у вікно і не впізнаючим поглядом окинула територію.
- Де це ми?
- Ти мені скажи. Ти ж тут виросла, - Сет з усмішкою відчинив дверцята і вибрався з машини.
Таня вилізла слідом і обійшовши авто, стала поруч із хлопцем, уперши руки в боки.
- Тут є шикарне місце, з якого відкривається неймовірний вид на місто. Хоча я затупив, треба було тебе вночі сюди привезти, а не вдень. Вигляд набагато кращий. – Сет пішов вперед.
- І все ж, мені здається, що це я маю проводити для тебе подібні екскурсії. Ти тут нещодавно, - Таня, наздогнавши хлопця, порівнялася з ним і пішла поряд. – Я знаю подібні місця з видом на місто. Тож ти мене не здивуєш.
#3147 в Любовні романи
#777 в Любовне фентезі
#922 в Фентезі
#216 в Міське фентезі
демон і проста дівчина, кохання через перешкоди, емоційна героїня
Відредаговано: 23.09.2024