5.2

Оніс не чекаючи поки дівчина зреагує, відштовхнув ту вбік, і вона впала на землю, вдарившись плечем. Байкеру такий розклад зовсім не сподобався. Ну не любить він коли дівчаток кривдять. Грізно загарчавши, він скрипнув зубами.

Оніс усім корпусом розвернувся до громили. Байкер був вищим на зріст від хлопця і набагато більший. Але Таня не могла не відзначити про себе, що незважаючи на величезні габарити чоловіка, поряд з Онісом він викликав жалість.

Перший удар величезного кулака відкинув Оніса назад. Хлопець завжди діяв по принципу: першим не бити. Громила важко подався до нього і схопивши за петлі чорної толстовки, підняв хлопця на ноги. Другий удар припав Онісу по зубах і на байкера бризнула чорна жижа.

- Це що за погань?! – закричав байкер і знову спробував врізав Онісу, але той перехопив його руку, з хрускотом ламаючи кістки долоні. Чоловік трохи завив. Біль був, але алкоголь притупив відчуття, а тому було терпимо.

- Ця погань - моя кров! – люто промовив хлопець і виплюнув жижу з кількома зубами прямо в обличчя чоловіка. Той знову закричав. Туди, куди потрапила чорна смоляна жижа, шкіра почала пузиритись, плавлячись, як від сильних опіків. З усього маху Оніс приклався своєю головою об ніс байкера і той упав додолу корчачись і кричачи від болю.

Таня теж кричала від страху, так і сидячи на землі.

- Що це за хлопець? – ще один байкер під шофе тицьнув пальцем в Оніса і позадкував, коли той став наближатися до нього.

- Оніс, не треба, - у розпачі проскулила Таня, вона плакала. Оніс різко глянув на неї, очі його були кривавими і криваві потіки стікали по щоках. У Тані перехопило подих.

Хлопець знову повернувся до громили, який валявся на землі.

- Чудово, - сказав він і облизнув губи. – Я якраз зголоднів.

- Ні! – закричала Таня і в цей момент, хлопець вирвавши байкеру хребет, витягнув серце чоловіка. Оніс вгризся в нього зубами і з насолодою відкусив величезний шматок гострими, як бритва зубами.

Поруч почулися множинні крики – інші байкери, розбігалися хто куди, в різні боки. Навіть мотоцикли залишили, так поспішали змитися подалі. Тільки один сміливець залишився і виставив вперед тремтячі кулаки.

- За брата помщуся, - тремтячим, як осиновий лист голосом, сказав він.

Оніс так і завмер на місці. З повільною недбалістю він відкинув серце мертвого громили вбік і повернувся до чоловіка. Вони дивилися мовчки один на одного протягом хвилини. Потім за частку секунди, Оніс зник і опинився поряд із правим вухом байкера.

- Бу! – видав хлопець у вухо чоловіка і той підстрибнув на місці, заверещавши на всю округу, як полохливий заєць і кинувся тікати. Оніс засміявся тому вслід.

Наступної миті хлопець опинився поряд з Танею і тепер уже вона підстрибнула від переляку. Здивування блиснуло в її обличчі. Лице хлопця було чистим і без синців. Вона не питала, як він так робить. І їжаку зрозуміло, що він має незвичайні здібності... У всіх з його родини вони є. Вони ж демони.

Хлопець подав Тані руку і вона міцно вхопилася за неї. Один ривок і вона на ногах.

- Не роби так більше, прошу, - благала вона.

Хлопець знизав плечима.

- Така моя природа. Що вже тут вдієш?

- Не дарма за тобою потрібне око та око. Тебе взагалі надвір до людей випускати не можна, - з побоюванням поглядаючи на нього, пробубнила вона. Оніс кинув на неї швидкий погляд і відразу відвернувся.

 - Ходімо. Швидше закінчимо - раніше поїдемо, - він підхопивши Таню під лікоть, потяг до входу.

Таня озирнулася. Бар знаходиться на околиці міста і був оточений ялинами з боку від входу, позаду ж красувалися безкраї зелені луки, а вдалині протікала річка. Щоправда, щоб дістатися до неї, треба спуститися вниз. Бар стояв на горі. Дивно, як ті байкери не пішли кубарем з цього пагорба, висота то яка!

У барі було майже темно. Біля протилежної стіни потріскував камін із веселим полум'ям. Оленячі роги та голови різних диких тварин прикрашали тутешній інтер'єр, а на стіні прямо над каміном висіла величезна ведмежа шкура. Поруч із трофеями також висіло мисливське приладдя: рушниці всякі, сокири, величезні ножі і навіть лук зі стрілами.

Таня, побачивши всю цю неземну красу, нервово проковтнула. У горлі відчутно пересохло і дівчина захотіла пити.

Контингент тут зібрався не найкращий. Якісь дивні чоловіки, схожі чи то на серійних убивць, чи то просто на похмурих чолов’яг, яким сильно дісталося від життя. Схоже, що всіх у цьому барі добре пошарпало життєвим досвідом. Он взагалі сидить чоловік схожий на пірата, одне його око було перев'язане чорною пов'язкою. І що цікаво Оніс забув у такому місці?

Відвідувачі невідривно спостерігали за дівчиськом. Схоже, Оніс їх зовсім не цікавив. Придивившись, Таня помітила, що в барі крім неї більше дівчат не було. І від цього стало ніяково. Таня міцніше вчепилася в руку хлопця і наблизившись до нього максимально близько, пішла поряд.

- Онісе! Друже! Радий тебе бачити! – якийсь хлопець підвівся з місця, щоб привітати Оніса. Хлопці тиснули один одному руки у привітанні. Нарешті, Таня сіла за стіл. Компанія була із семи міцних хлопців, які виглядали не особливо доброзичливими. В одного був моторошний шрам через все обличчя. Дівчині пощастило сісти по сусідству з годованим здоровим хлопцем, який сильно потів. Він, не відриваючись, дивився на неї, а коли вона все-таки зважилася поглянути на нього, він із серйозним виглядом підморгнув їй. Таня видавила вимушену посмішку та швидко відвернулася. З іншого боку від неї, слава богам, сів Оніс.