Розділ 4

Таня була дуже розгнівана на Оніса. Вона влетіла до своєї кімнати навіть не пам'ятаючи, як забігла до хати. Впавши спиною на ліжко і розкинувши руки, як на розп'ятті, її повіки мимоволі зімкнулися.

Розплющила Таня очі, тільки коли захід сонця пофарбував її кімнату в рожевий колір. Позіхнувши, вона встала і підійшла до вікна. Права рука чомусь заніміла і тепер страшенно поколювала. Мабуть, лежала незручно.

Незвичайні сусіди кудись збиралися. Біля їхнього будинку було припарковано машину невідомої для Тані марки. Раніше таких авто вона не бачила.

Сет сідав у крісло водія, а Оніс і Аркана про щось міркували. За мить Аркана кинула погляд у вікно Тані, і дівчина відсахнулася в бік до стіни. Швидко як людина, яка вчинила злочин, Таня знову визирнула у вікно: Аркана злегка посміхаючись, уже дивилася убік. Оніс сідав у машину, поряд із братом. Відкривши задні пасажирські дверцята, Аркана знову подивилася в бік Тані і дівчина була готова присягнутися, що по обличчю синевласки знову прослизнула усмішка, і вона навіть ніби підморгнула Таньці. Чи це їй тільки здалося?

Тані стало цікаво: куди вони їдуть? Дивно те, що вона й досі так і не побачила їхніх батьків. Може, їх немає зараз вдома? Таню дуже мучили ці питання, але найголовніше питання змусило її застигнути у ступорі. Таня завмерла ледве дихаючи.

Цікаво, чи могла сестра Сета помітити її біля вікна?

Швидко вибігши на вулицю, вона зупинилася імовірно на тому самому місці, де ще десять хвилин тому стояла синевласка і, набравшись рішучості, глянула прямо у вікно.

Твою ж! Ледве не заволавши вголос, вона ляснула себе з розмаху долонею по чолу. Кімната Тані проглядалася нечітко, он на стіні висить плакат Боба Марлі, а тому, дівчину застиглу біля вікна можна було розгледіти на один раз. Та щоб тебе! Ще не вистачало, щоби нові сусіди вирішили, що вона стежить за ними.

Тепер у зовсім розбитому настрої Таня побрела до будинку. Сонце вже майже сіло, і обрій забарвився кривавим кольором.

- Скільки років живу, жодного разу не бачила подібних заходів сонця. Краса, що лякає, – із захопленням видихнула мама Тані. – Якщо не помиляюся, то судячи із заходу сонця, сьогодні має бути кривава ніч.

- Це якщо місяць кривавий, а не захід сонця мамо. Рожевий і червоний захід сонця – це до вітряної погоди, - з повною байдужістю кинула Таня. – А з приводу того, що ти не бачила подібного... Ти просто не звертала уваги ось і все.

- Таких червоних заходів сонця, я не бачила, - наполягала на своєму мати.

Потиснувши плечима, Таня вирушила до себе в кімнату.

***

Рано-вранці пролунав дзвінок на мобільний. Чомусь вирішивши, що це будильник, Таня відбилася, але наполегливий дзвінок не припинявся, поновлюючись знову. Зі злості схопивши телефон, Таня спросоння подивилася на екран, на якому висвітився напис: « Ксюха Робота».

- Алло! – сонно гаркнула вона у слухавку.

- Доброго ранку! Ти не забула? Сьогодні середа, - Ксюша мабуть була в доброму настрої, на відміну від Тані.

- І що? – потираючи очі, спитала Таня.

- Як що? Ти сьогодні виходиш замість мене, пам'ятаєш? Ти ж не забула? – здивувалася вона.

Точно, робота... Забула! Таня сумно зітхнула.

- Забудеш тут. Я все пам'ятаю, - збрехала вона.

- Чудово, я в тобі не сумнівалася. Просто дзвоню нагадати, якщо ти раптом забула, - у трубці пролунав нервовий смішок.

Таня без емоцій дивилася в одну точку. Клята робота, клята Ксенія. І навіщо вона лише погодилася?

- Якщо не сумніваєшся, то навіщо дзвониш? – зло буркнула Таня.

- Хорошого та продуктивного тобі дня співробітниця! - не давши відповіді на запитання, Ксюха кинула слухавку.

***

Начебто спеціально, у Монро сьогодні було не проштовхнутися. Та вони чорт забирай змовилися всі чи що? Клієнт за клієнтом і ні тобі сісти і неперепочити.

- Ось ваш подвійний латте. Спасибі. Приходьте ще, – відпускаючи вже напевно сотого клієнта за останню годину, чемно каже Таня.

- А у вас є щось із персиками? – запитала якась дівчина з приємним медовим голосом.

Не дивлячись на неї, Таня відповіла:

- Ні, вибачте. У нас є різні десерти з малиною, чорницею, виноградом та полуницею, – вже на автоматі протараторила вона.

- Ох, як шкода, - сумно відповіла дівчина, і Таня глянула в її обличчя.

- Аркано?! – Таню, як громом вдарило, не вистачало тільки блискавки. – Що ти тут робиш?

- Як і всі, прийшла зробити замовлення, - посміхаючись усмішкою янгола, відповіла вона. – Насправді я прийшла побачитися з тобою. Нам треба поговорити, – нахилившись через стійку до Тані, шепнула Аркана.

Таня миттєво відчула, як у неї холонуть пальці рук. Вона точно питатиме про вчорашній інцидент. Таня знала, що Аркана бачила її.

- Про що? – теж нахилившись, спитала Таня.

- Не хвилюйся, нічого такого, - мило посміхнулася сестра Сета і Тані миттєво стало не по собі. – Коли в тебе перерва на обід?