Вперше

Це була досить галаслива вечірка, які так рідко трапляються в її житті. Ну звичайно, алкоголь, незнайомі обличчя, музика, від гучності якої стіни бару вібрували, і навіть гра у «Twister» на своєрідній сцені біля барної стійки, чомусь ну ніяк не в'язалися з її “Мені вже третій десяток”. Здавалося б, а чому так, адже це ще такий молодий вік? Та в її життєвий розклад вже давно не можливо було помістити спонтанні гулянки. Втім, Меггі досить органічно вміла керувати своїм часом, та вибудовувала свої плани таким чином, що крім постійної роботи в офісі, якимось способом ще примудрялася виділяти мільйони годин на два навчання (одне з яких було заочним, а інше дистанційним), практику в медичному центрі, заняття з англійської мови, курси іспанського танцю фламенко, та спортзал з йогою. Близькі друзі любляче називали її Дюраселкою, адже енергетичного заряду їй не позичати. 

Меґ класно проводила цей осінній вечір, який так добре нагадував їй відносно недавнє студентське життя. Очний факультатив, гуртожиток, та юна безтурботність. Але після випуску з медичної академії минуло три роки, інтернатура поступово добігала кінця, і вона вже встигла вступити до іншого закладу, хоч і на дистант, але легковажна безтурботність вже давно не така як раніше. Натомість на її зміну прийшли принципи самоконтролю та фінансові банківські зобов'язання. Хоча ця вечірка й стала для неї справжнім відривом, та затримуватися до глибокої ночі вона не бажала, але вийшло так, що вже затрималась.

Попередньо попрощавшись зі своїм керівником, Максом, який і влаштував цю гулянку для своєї фірми, одягаючись біля виходу, дівчина затіяла якусь неупереджену бесіду з мало примітним чоловіком.

— Здається, час невгамовно штовхає на вихід, — сказала Меґ дістаючи свою куртку, та подякувала колезі за те, що він відчинив для неї двері. 

Русява блондинка, втомлено натягуючи на плечі шкіряну куртку, вийшла у багряний вестибюль, та нахилилася, щоб витерти білу цятку зі своїх чорний ботфортів. В цей момент вона відчувала, як останній шот текіли з якогось дурнуватого конкурсу вдарив у голову, і вийти на подвір’я захотілося ще сильніше. Поки вона витирала взуття, чоловік її випередив, та підкурив сигарету. Покидаючи приміщення Меггі пройшла за чоловіком через хмару табачного диму, та спіймала себе на думці, що запах табаку чудово поєднується з якісною шкірою, а на вулиці її вже дві години чекає останній день осені. Хоч вже й настав вікенд, та дівчина подумки наголошувала, що з таких вечірок краще забиратися завчасно, звісно якщо не бажаєш червоніти на ранок через провали в пам'яті та химерні сцени, які будуть спливати у голові окремими ганебними кадрами.

Яким чином Томас опинився на цій вечірці, він так і не зрозумів. Друг, з яким він прийшов на цю тусовку, буквально відразу загубився серед натовпу незнайомих людей, тому хлопець весь вечір протирав штани у барі попиваючи віскі не найгіршої якості, намагаючись не напитися в мотлох. Трохи пофілософував з барменом, трохи пофліртував із якимись панночками, викурив пару фірмових сигар із невідомими андерграундними музикантами, але повноцінно так ні з ким і не познайомився, просто рандомні швидкоплинні світські бесіди. Було кумедно, місцями навіть цікаво, але кожна з таких балачок забувалася вже через п’ять хвилин після завершення. 

На якийсь короткий час гучна вечірка все ж таки зуміла трохи розвіяти осінню нудьгу хлопця, але коли він зрозумів, що субота настала кілька годин тому, то втома почала повільно тягнути його до виходу. Накинувши свій чорний плащ і взявши широкополий капелюх, він вийшов на ґанок закладу, та виявив, що пачка червоних «Lucky Strike» порожня. Алкоголь шепотів у голові, що наостанок все-таки треба закурити, і саме в цей момент із закладу вийшов чоловік з сигаретою в зубах і Том відразу стрільнув у нього цигарку. Поки він підкурював, затуляючись від настирливого протягу, на порозі з'явилася чарівна блондинка в шкірянці. Вони зустрілися сп’янілими поглядами і Томас чемно кивнув головою в знак привітання. Подякував чоловікові за тютюн і на секунду замислився: «Дивно, але за весь вечір ні разу її не бачив, власне, як і свого приятеля, який, швидше за все, вже десь усамітнився з якоюсь кралечкою».

— Така тиха ніч, — зауважив Том незнайомцям, — Навіть попри те, що музло розриває, а вітерець підсвистує. Ви, напевно, друзі Макса? — Запитав він в обох, але цілеспрямовано поглядав на дівчину.

Втім, незнайомий дівчині чоловік, який пригостив хлопця сигаретою і кивнув їй, ніби вони не прощалися, а віталися, і начебто до цього ніякого діалогу між ними зовсім не було, на питання хлопця відповідати не став, а повільно зійшов з ґанку, поступово зливаючись з міськими відблисками. Меггі здивовано підняла брови, проводжаючи його поглядом, а потім перевела очі на хлопця.

— Так, друзі, колеги, родичі та коханці дружніх друзів, — вона знизала плечима, прибираючи руки в кишені розстебнутої куртки і знову перевела погляд на силует, що майже розчинився у нічних вогнях міста.

Біля тротуару нерухомо стояли припарковані автівки. Вивіски барів моргали зовсім не в такт музиці, що лунала з-за дверей закладу, а крім самотньої фігури, яка в цей же момент зникла за поворотом, не було більше нікого. Лише легкий свист вітру відлунювався поміж будинків. Блондинка відволіклася від своїх роздумів про плани на завтра, чи вже на сьогодні, щоб звернути увагу на місце і час, де зараз знаходиться, не без допомоги курця поруч. Між ними повисла звичайна пауза, аж поки вона не перевела на нього черговий погляд.

— Ти тільки-но приєднався, — запитала вона, перебираючи в голові мішанину яскравих спогадів. Була цілком впевнена, що не вони бачилися, адже його гарний голос настільки її вразив, що вона б точно його запам'ятала. 

Хоч Меггі і була в міру сором’язливою, втім вона точно знала собі ціну. Майже завжди намагалася виглядати на всі сто балів, і сьогодні не було виключенням. Коротка чорна сукня зі шкіряною спідницею, далі тонкий темний капрон, до середини стегон натягнуті гетри, високі ботфорти, та все та ж чорна шкіряна куртка. Тіньовий стиль її образу цілком відповідав закритому характеру, але ніскільки не псував яскравості вечірки, навіть навпаки, досить стильно підкреслював червоний тон закладу.