Глава 1. Частина 2. Манчестер - Лондон.

Ділан прокинувся рано вранці за 4 години до відправлення поїзда. Він потягнувся і пішов приводити себе до ладу. Закінчивши з водними процедурами він вирушив на кухню. Дорогою на кухню він забрав молоко і лоток яєць, які листоноша доставляв на поріг його будинку раз на три дні. 
Забравши продукти, він увійшов у кухню і поставив чайник на вогонь, щоб зробити чай. Поки чайник грів воду Ділан, став думати, що йому слід приготувати. Він згадав, що в коморі ще залишалася картопля. Ділан узяв картоплю з комори і почистив її. Розігрівши сковорідку, він налив олію і кинув у неї картоплю. Через 15 хвилин їжа була готова. Він заварив чай і поїв. 
Допивши чай, він пішов одягатися, адже за 2 години його поїзд увжеже відправлятиметься. Через 20 хвилин він був вже біля порога. Взувшись і накинувши пальто Ділан вийшов на вулицю і зачинив двері. Кучер вже чекав його на проїжджій частині. Він допоміг Ділану завантажити речі в карету. Усю дорогу до вокзалу Ділан дивився у вікно і поглядом проводжав знайомі йому вулички. Незабаром вони під'їхали до вокзалу. До відбуття поїзда залишалася година. За додаткову плату кучер допоміг Ділану занурити його речі в поїзд. І ось він вже сидить біля вікна свого місця у вагоні під номером 59, і чекає на відбуття поїзда. Минуло 2 години з моменту відбуття поїзда. Ділан сидів на сидінні і намагався заснути, сховавшись книжкою, яку він узяв із собою. Це була книга "Пригоди Шерлока Холмса". Ділан брав цю книгу в усі свої поїздки. Через деякий час поїзд почав зупинятися, Ділан вирішив розім'ятися і прогулятися на вулиці. Він закрив книжку і поклав її на сидіння та відчинив двері. 
Щойно він вийшов зі свого вагона, він потрапив у вагон-ресторан. Почувши запах випічки, який долинав із кухні. Ділан вирішив, що він хоче перекусити, і попрямував до вільного столика. 
- Доброго дня, чого бажаєте? - Запитав молодий хлопець щойно Ділан сів за стіл. 
- Доброго дня, можна меню? - Запитав Ділан. 
- Так, звісно. - Відповів офіціант і простягнув йому меню. 
Ділан відкрив меню, збираючись вибрати що-небудь, що можна було б з'їсти і щоб це було не так дорого. У меню було так багато страв, що він не міг зупинитися на чомусь одному. Через кілька хвилин дистанція меню Ділан все ж таки визначився, що він хоче замовити. Він підняв руку, щоб офіціант підійшов до нього і прийняв замовлення. 
- Уже визначилися із замовленням. – Діставши з кишені блокнот запитав офіціант. 
- Так, мені, будь ласка, ростбіф із картопляним пюре. – Закривши меню, сказав Ділан. 
- Добре, очікуйте незабаром вам принесуть ваше замовлення. – Записавши замовлення в блокнот, сказав офіціант. 
Ділан кивнув і повернувся у бік вікна. Поїзд вже вирушив зі станції. Йому належало їхати ще 4 години. 
Уже протягом 10 хвилин Ділан спостерігає за швидко миготливими деревами за вікном. У цей час офіціант уже приніс його замовлення. 
- Ось ваше замовлення! Приємного апетиту. – Поставивши на стіл тарілку, сказав офіціант. 
- Дякую. – Повернувшись, сказав Ділан. 
Ділан узяв столові прибори: виделку в ліву руку, а ніж у праву. Відрізавши невеликий шматочок ростбіфу, він поклав його до рота. Його рот наповнили різноманітні смаки. Він ніколи не міг повірити, що в поїзді можуть так смачно готувати. Йому настільки сподобалася страва, що він з'їв її за кілька хвилин. Доївши ростбіф він витер рот і підняв руку. За хвилину до нього підійшов офіціант. 
- Можна рахунок? – поклавши серветку в тарілку, запитав Ділан. 
- Так, звісно, тримайте. – Відповів офіціант і простягнув Ділану чек. 
Ділан подивився на чек і побачив, що ростбіф коштує 2 фунти 43 центи. Від побаченого йому одразу відбило бажання залишати чайові, але все ж він пообіцяв самому собі, що залишить чайові. Ділан дістав портмоне і поклав на чек 5 фунтів. Віддавши чек офіціантові, він встав з-за столу і попрямував до свого вагона. Увійшовши у вагон, він сів на сидіння і втупився у свою книгу. Прочитавши кілька сторінок книги він несподівано для себе заснув.