Глава 7

Глава 7

  – Циркуль і косинець з літерою G в центрі – це, певна річ, емблема вільних мулярів, з цим зрозуміло. – За неймовірним для детективів збігом обставин Михайло Малахов за другою освітою виявився істориком. Вірніше спочатку це було його першою спеціальністю, але з просуванням у нових знаннях та вивченням історичних джерел, його все більше захопила магія стародавніх знаків та їхні таємниче тлумачення та повела у бік різних релігій. Для агентства «Ласо» це стало подарунком долі.

  – Ви маєте розуміти, що вся інформація, яка тут мається, і якщо допустити, що вона правдива, протягом століть, та що там – тисячоліть, поросла безліччю легенд, чужими здогадками та додумами, тому відстежити їх навряд вийде. До того ж після офіційної заяви світовими експертами щодо майстерно виконаної підробки, знайденої у Середземному морі, мала кількість прихильників ідеї про існування цих реліквій ще зменшилася, якщо вони взагалі залишилися.

  – Мабуть, залишились, бо інакше не мали б ми цього замовлення, – пощастило, що до купе ще ніхто сторонній не підселився, вся компанія могла спокійно обговорювати нагальну тему. На столику розташувалися роздруківки та нотатки, зібрані для поїздки та доповнені, про всяк випадок, інформацією про інші припущення. Вони рівним шаром закривали поверхню стільниці, а частку з них по черзі роздивлялися хлопці, передаючи один одному.  Звичайно, на питання, хто є замовником дивного пошуку, довелося ухилитися згадкою про конфіденційність клієнта, причому Михайло із розумінням кивнув і не став наполягати на розкритті того, що не стосувалося шуканих артефактів.

  – Ці печатки, нібито відкривають старовинну книгу, багатьма припускається, що мова про Книгу Життя. Опустимо моменти з вигуками, що цього не може бути, та беремо за допустиме. – За здивованим поглядом Андрія стало зрозуміло, що це визначення нічим у нього не відгукнулося, і він не має поняття про що мова. При цьому він зауважив, що Серьога зі знанням діла киває, і друг є більш обізнаним в цьому питанні.

  – В своєму Одкровенні Іван Богослов розповідає про книгу, закриту сьома печатками. Фахівці з екзегетики та різні перекладачі тлумачать цей момент по-різному. Десь мова йде про сувій, в інших варіантах – про книгу. Відповідно Апокаліпсису Івана лише гідний є спроможнім відкрити цю таємничу книгу, і далі Агнець Божий знімає печатки.

  Андрій провів долонями по обличчі, прогонюючи потік інформації, яка стрімко забирає його поза межі реальності. Серьога слухав з таким уважним виглядом, що знову кинулося в очі його нетипова поведінка, яка вже багато разів проявлялася ходом розслідування.

  – Припускається, що Книгу все ж таки можна відкрити, маючи всі штампи заразом. Малюнок замка повинен бути цілковито ідентичним відбиткові на печатці, тоді замок можливо зсунути. Але сама ідея існування Книги Життя – це міф. – Михайло підсумував історично-релігійну лекцію відповідним висновком. – І кому знадобилося вас найняти для розшуку невловимих артефактів, навіть, не уявляю.

  – Виходить, печаток сім, – Андрій задумливо дивився на ліс за вікном, що швидко біг повз. – Але чогось важливі лише чотири. Який в них сенс без інших? Адже щоби відкрити замки, потрібні всі ключі. Можливо інші вони вже мають? – він повернувся до Михайла, той в думках насупив брови, від чого його обличчя не набувало похмурого вигляду.

  – І ще! До чого такі складнощі? Якщо мова про відкриття чогось, то є безліч засобів це зробити легше та дешевше. Розбити, розібрати, розрізати, просвердлити тощо. Виходить, справа у самих печатках. Вони є цінними, тому діло є куди більш прозаїчним – люди жадають наживи.

  Михайло кивнув, Серьога роздратовано відклав роздруківки, які у сотий раз передивлявся. Можна його зрозуміти, з детективів несподівано перекваліфікувалися на мисливців за старовиною, а, може, ще й на бариг. Несподівано він видав припущення, яке вкрай шокувало Андрія. Не своєю неймовірністю, вони ж заздалегідь домовилися не боятися висловлювати будь-які, навіть найнеймовірніші ідеї, а знанням специфічних питань.

  – Не думаю що є сенс примусово відкривати Книгу, скоріш за все вона виявиться марною. Суть справи, скоріш за все, полягає у самому процесі зняття печаток. Адже Одкровення каже, що після кожного розпечатування відбувалася певна подія, можливо, мета замовників – викликати ці події?

  Серьога помітив очманілий погляд напарника:

  – Ой та годі тобі дивуватися. Це загальновідомі речі, просто тебе вони не турбують.

  Андрій змінив здивування на незадоволений вигляд, бо прийняв докір друга за натяк, що він мало чим цікавиться. Михайло, схрестив руки на грудях, відкинувся на м’яку спинку спального місця та задумливо кивав, погоджуючись з Серьогіним ходом думок.

  – І що ж це за події? – Андрія починало дратувати, що він є аутсайдером у відомих іншим темах, і крім нього більше ніхто на пояснення не потребував.

  – Зняття перших чотирьох печаток спричинило появі чотирьох Вершників Апокаліпсису.

  ***

  В’язка тиша, що свинцевою хмарою нависла в купе, переривалася лише розміреним стукотом коліс. За мутним заляпаним склом простягалися безкраї бурі поля, голі та сухі. Добре, що від самого початку домовилися нічому не дивуватися, і якщо мотиви замовників поки що залишаються незрозумілими, це не є приводом їх містифікувати. Андрій виглядав більш блідим ніж зазвичай, що для Серьоги здалося досить дивним, тому як ніколи не вважав друга занадто чутливим, забобонним або боягузливим, навіть навпаки, чимало разів той нерозважливо ліз у підозрілі ситуації. Найчастіше без особливої на те потреби. Андрій ретельно відгонив думки про минуле неспокійне сновидіння, в якому Вершник на мертвотно-блідому коні їхав задимленим містом, а навкруги вмирали люди. Він тряхнув головою і пішов замовити у провідниці три кави, тому що припущення ставали все більш енергозатратними.