Розділ 31: Код зламано. Сектор 7

Квиток на аукціон прийшов за секунду після того, як Аркас підтвердив злам. Золота голограма із зображенням черепа й тернового вінця — офіційна перепустка в найглибше коло пекла.

​Маскування перетворило їх до невпізнання. Векс тепер виглядав як розпещений, порочний син міжгалактичного магната: шовковий халат поверх легкого бронежилета, зухвало яскраві лінзи, що змінювали зіницю на вертикальну, і фальшиві золоті персні. Адріан перетворився на «Скелю» — його шкіра стала сіруватою, вкритою потворними татуюваннями тюремних банд, плечі здавалися ще ширшими під важким шкіряним плащем, а на місці витонченого носа асварі тепер красувався грубий, двічі зламаний хрящ. Нікс була в мішкуватому комбінезоні техніка, що приховував фігуру, з обличчям, навмисно вимазаним мастилом і старою кіптявою.

​— Ти йдеш надто рівно, — прошипіла Нікс Адріану, коли вони виходили з човника у зловонну млу Сектора 7. — Трохи сутулься. Ти — ланцюговий пес, м’ясник на прив’язі, а не імперський офіцер.

— Я намагаюся не розчавити цей «товар» ногами, — прохрипів Адріан зміненим, надтріснутим голосом.

— Ой, легше, матусю-охоронцю! — Векс павичем пройшов уперед, поправляючи комір. — Дивись ширше, я сьогодні плачу за банкет! О, дивіться, які милі пики навколо! Я б купив їх усіх, щоб вони чистили мені черевики, але боюся, вони їх просто зжеруть разом із кремом.

— Вексе, замовкни, або я виб’ю тобі зуби ще до початку торгів, — тихо кинув Адріан через плече.

— Це буде поганим маскуванням, люба! Багаті спадкоємці не ходять із розбитими обличчями! — Векс сліпуче посміхнувся мутанту, що проходив повз і стискав іржавий дробовик.

— Тихо обоє! — Нікс втихомирила їх коротким, різким жестом. — Ми входимо в зону кліток.

​Вони йшли вздовж рядів залізних прутів, за якими ворушилася темрява. Адріан раптово завмер, його кулаки стиснулися так, що шкіра на кісточках побіліла навіть під гримом. У клітках, серед покидьків галактики й понівечених істот, сиділи офіцери Імперії. Виправка видавала їх навіть у кайданах.

— Я не знав... — видихнув він, і в його голосі прозвучала небезпечна тремтіння. — Я не знав масштабу цього... Тут уже понад чотири людини, чиї обличчя висять у штабі під грифом «Ліквідувати при зустрічі», — Адріан кивнув у бік групи найманців, що попивали синтетичний ель. — Крупні гравці.

— Зараз це не має значення, — Нікс смикнула його за рукав, повертаючи в реальність. — Нам потрібні наші. Дивись на клітки.

​Векс у цей час зайшовся фальшивим, захопленим сміхом, привертаючи увагу охорони:

— О боги, яка принадність! Цей екземпляр надто кістлявий. Мені потрібні золоті улюбленці! Справжні асварі! У мене вдома для них уже заготовлені золоті нашийники й шовкові подушки! — він демонстративно поплескав по пухлому кейсу з кредитами.

​Нікс побачила Аркаса. Він стояв біля головного розподільчого пульта — згорблений, у засмальцьованих окулярах, його пальці звично дрібно тремтіли над сенсорами. Їхні погляди зустрілися на частку секунди. Це була розмова, для якої не потрібні частоти: «Я прийшла, батьку» — «Я все підготував, малечо. Бий першою».

​У наступній клітці вони побачили їх. П’ять членів екіпажу «Егіди», серед яких вирізнялися Калеб і Еліас. Племінник Адріана, попри зламану руку, сидів рівно. Він упізнав Нікс. Не за обличчям — за очима, у яких палав холодний вогонь Сектора 7.

​Раптом Сектор здригнувся. Аркас натиснув на кнопку «Екстрене скидання». Усі магнітні замки кліток одночасно брязнули, відкриваючи пащі.

— ХАОС! — закричав Векс, миттєво перевтілюючись. Він відштовхнув кейс, який виявився замаскованою димовою шашкою, і вихопив два швидкострільні бластери.

​Почалося криваве безумство. Полонені, керовані інстинктом виживання, кинулися на охорону. Адріан діяв як таран. Він не стріляв — він пробивав шлях. Одним ударом плеча він зніс масивні двері клітки, іншою рукою схопив Калеба, закидаючи його собі на спину.

— Хапайся за шию! — гаркнув він.

​Векс працював ювелірно: його постріли знаходили зчленування в броні найманців, поки він іншою рукою витягав за комір Еліаса та ще трьох вцілілих офіцерів. Вони відступали до точки евакуації під градом вогню. Адріан прикривав їх своїм тілом, приймаючи на плащ рикошети.

— До човника! Живо! — скомандував Варіус, заштовхуючи поранених у шлюз рятувального модуля. — Де Нікс?!

​Він озирнувся і заціпенів. Нікс не бігла до них. Вона стояла в центрі зали, де двоє масивних наглядачів уже повалили Аркаса на землю. Один із них заносив над головою старого силовий тесак. У Секторі 7 за зраду не судили — там просто вирізали серце.

— Я не піду без нього! — її крик перекрив шум бою.

— Ходімо! Це самогубство! — Адріан зробив крок до неї, але Калеб вчепився в його плече, ледь утримуючись на ногах.

— Командоре, виводьте їх! — Нікс обернулася, і її погляд був остаточним. — Виводь моїх людей! Я його не кину!

​Шлюз човника зачинився. Варіус, зціпивши зуби від безсилої люті, дав команду на зліт. Він мав врятувати спадкоємців. Він мав виконати обов’язок.

​Адріан і Векс вивалилися з човника в ангар корвета, волочачи за собою закривавлених полонених.

— Де вона?! — Калеб упав на коліна, намагаючись повзти назад до апарелі. — Ми що, знову залишили її одну?! Це наша сила?! Ми кинули її в цих ямах?!

— Вона пішла за старим... — Векс важко дихав, його шовковий халат був залитий чужою кров’ю.

— Я виходжу! — Брутус, що стояв на посту, зірвав із себе шолом і рвонув до виходу. — Я йду за капітаном!

Сім бійців «Сутінкової Тіні» миттєво перехопили гвинтівки.

— Ми йдемо з тобою, — голос командира десанту був глухим.

​Адріан випрямився, і в його очах знову спалахнув сапфір асварі, пробиваючись крізь грим:

— «Ассілоре»! Максимальне зближення із зоною аукціону! Режим «Піратський терор»! Усім гарматам — вогонь на придушення! Ми заберемо нашого капітана, або спалимо цей Сектор до фундаменту!

​Тим часом у «Ямах» Нікс пробивалася до Аркаса. Це не було схоже на гарний танець — це була брудна, жорстока бійня. Вона спіткнулася об тіло вбитого, впала на коліно, і тут же важкий чобіт охоронця врізався їй в обличчя. Хруснув ніс, у роті розлився солоний смак крові. Нікс не скрикнула — вона перехопила ногу нападника і вивернула її зі страшним тріском.