Розділ 29: Ями Сектора 7

​Калеб Варіус, із неприродно вивернутою зламаною рукою, притулився до слизької стіни. Еліас де Вальєр виглядав не краще: на лобі запеклася кров, а погляд був розфокусований від легкого струсу.

— Вони нас не знайдуть, — хрипко промовив Еліас, ковтаючи суху солону слину. — Навіть ми не знаємо, де ми... Я намагався провести розрахунки траєкторії за вектором гравітації при переміщенні, але відключаюся.

— Еліасе... нас знайдуть швидше, ніж ти думаєш, — Калеб заплющив очі, стримуючи стогін болю при кожному вдиху. — Ти ж знаєш, що вона розгромить з «Ассілором» усю Імперію, але знайде нас...

— Вона не всесильна, їй потрібен тил і сила... Вона — це вона. Вона спробує... хоч би не угробила сама себе...

​Калеб важко зітхнув і подивився на друга з раптовою твердістю:

— Не думай про неї зараз як про дівчину! Вона — капітан «Ассілора», я впевнений.

— Ти найдовше з усіх звикав до того, що це вона, — Еліас слабко всміхнувся, згадуючи їхні дні в Академії.

— Так... Але «Валькірія» від них пішла... Вони могли вижити.

— Вони теж могли загинути, — настала важка тиша.

​Кожен думав про той момент, коли корвети почали зникати, залишаючи їх у руках метаморфів.

— Я не вірю, я ще побачу капітана Нікс Кроулі... і її усмішку, — тихо сказав Калеб, і його голос на мить потеплішав. — Ти ж бачив, Еліасе, вона вміє це робити! Я обіцяв їй сукню, коли все закінчиться! Якщо вона ще не підняла на вуха всю Імперію заради нас, я буду розчарований!

— О, я впевнений, що дурниць вона наробила знатних! — Еліас ледь помітно всміхнувся крізь біль.

— Тож давай дочекаємося на нашу дівчинку! І більше ніколи не дозволимо їй залишитися одній.

​На «Ассілорі» атмосфера була розпечена до краю. Круглий стіл у рубці був залитий холодним світлом голограм. Навколо нього зібралися ті, хто ще вчора був ворогами або випадковими попутниками: Хейз, Дорн, Векс, Кай, Брутус, Адріан Варіус, два похмурі офіцери з «Атласа», доктор Чейз і Нікс.

Нікс сиділа рівно, хоча кожен вдих давався їй із труднощами. Доктор Чейз стояв за її плечем, не спускаючи очей із монітора її біометрії.

— А що тут робить лікар? — Кай підозріло покосився на Чейза.

— Він зі мною, — невдоволено відрізала Нікс, припиняючи будь-які суперечки. — Продовжимо.

​Один із офіцерів «Сутінкової Тіні» вивів на центральний екран файл, який змусив усіх присутніх замовкнути.

— Досьє: Білий Привид (Сектор 7). Оперативні дані за останні 10 років.

Офіцер почав зачитувати, і з кожним словом обличчя Адріана ставало все похмурішим:

— Об’єкт — технік вищої категорії. У 14 років зафіксовано несанкціонований доступ до вузла зв’язку Сектора — перенаправила потоки енергії, щоб забезпечити теплом житловий блок «Д». У 16 років — розкриття захищеного контуру «Чорного Ринку», крадіжка медикаментів. У 19 років — повне блокування систем наведення автоматичних турелей під час зачистки банди «Червоних Зубів», що дозволило цивільним втекти.

​Офіцер прогорнув статистику боїв:

— Боєць без правил. З 14 років —  участі в підпільних бійках. Усього 312 боїв. Поразок — 78. Нокаутів — 93. Хакер... Взаємодія в Секторі 7 висока, статус «недоторканної» за рахунок технічної незамінності.

​По містку пройшов дружний свист. Хейз похитав головою:

— Нікс, ти ж аналітик... Звідки стільки нокаутів?

— Досьє неповне! — коротко кинула Нікс, і її очі хижо блиснули. — Там не вказано, скільком я після бою лагодила термінали як вибачення. Але годі... Аукціон работоргівлі — їх три. Тут важлива швидкість, і техніки — фахівці. Ми не дізнаємося заздалегідь, де їх тримають.

— Усі заплющують очі на работоргівлю, — подав голос один із імперців.

— У Секторі 7 давно перестали торгувати дітьми... ми перекрили їм кисень, — Нікс різко розвернулася до нього. — Ви просто ігнорували те, що вам незручно бачити. Ми руйнували їхні системи, але зараз, заради «золотого аукціону» з членами сімей асварі, вони знайдуть лазівку. Їм потрібен найкращий фахівець, щоб обійти імперські маяки. І ми будемо готові.

​Вона подивилася на Адріана. Командор виглядав як людина, чий світ щойно перевернули.

— Адріане, цього фахівця я заберу з собою. Йому потрібне нове ім’я та життя. Я не здам його Імперії. Це Аркас, мій названий батько.

Адріан мовчав довго, перш ніж запитати:

— Який план? Ми висаджуємося як десант?

— Ні, — Нікс похитала головою. — Вас там впізнає кожен щур. Адріан Варіус — надто відоме обличчя. Нам потрібна маскировка. Всіх змінимо зовні, включаючи вас.

​Вона вивела на екран нову схему.

— План такий: ми йдемо як покупці. Але покупцем буде не Варіус. Ним стане... Векс. Він вміє пускати пил в очі й виглядає достатньо зухвало для багатого ділка. Адріан — ти його особистий тілоохоронець. Могутній, мовчазний, небезпечний. А я... я піду як твій технічний фахівець, Вексе. Той, хто перевіряє «товар» на наявність прихованих чипів і дефектів.

— Я — тілоохоронець у цього хлопчиська? — Адріан підняв брову, дивлячись на Векса, який раптово випрямився і спробував надати обличчю важливого виразу.

— Так, — Нікс була серйозна. — Це єдиний спосіб увійти в «Ями» легально. Якщо ми почнемо стріляти на вході — Калеб і Еліас загинуть першими. Ми їх просто купимо. А коли вони будуть у нас — тоді «Ассілор» покаже, на що здатний.