Розділ 6: Код і сталь

Розклад в Академії «Астрей» був спроєктований так, щоб ламати слабких у перші ж сорок вісім годин. Це було не просто навчання — це була селекція, де кожна година вичавлювала з курсантів залишки цивільних звичок.

​04:30 — Гравітаційний штурм. Загальний модуль.

Жодного бігу підтюпцем. Ранок починався з марш-кидка в екзожилетах зі змінною масою пересіченою місцевістю імітаційного полігону. Калліанці-десантники задавали темп, перетворюючи тренування на перегони за виживання. Нікс, завдяки звичці роками тікати від погонь обледенілими дахами та вентиляційними шахтами Сектора 7, трималася в першій третині строю. Бліда, безмовна, з волоссям кольору першого снігу, вона здавалася однокурсникам привидом. Її вважали «слабкою ланкою» через худорлявість, поки не побачили, як вона долає смугу перешкод, перестрибуючи через бар’єри з такою спритністю, якої не було у важких десантників. Поки інші тиснули масою, Нікс використовувала інерцію та бездоганний розрахунок.

​08:00 — Прикладний нейролінк та тактика.

Стерильні аудиторії нагадували операційні. Жорстка дисципліна, де за найменшу помилку в розрахунках або секундну затримку в відповіді слідував негайний виліт. Тут Нікс уперше відчула, як її минуле «сміттєвого аналітика» дає їй перевагу: там, де інші зубрили формули, вона бачила живі потоки енергії.

​13:00 — Бойовий розподіл (Випробування Коду).

Головний зал «Сигма» вібрував від напруги. Це був один із найважливіших моментів у житті курсанта: Пілоти обирали собі Аналітиків. Тут не працювали зв’язки чи походження — лише відкритий конкурс зі зламу зашифрованих каскадів даних. Це був ринок мізків, де виставлялися чисті цифри та швидкість реакції.

​Еліас вийшов до термінала першим. Його перламутрова шкіра ледь помітно світилася, а сріблясті вени на скронях пульсували, входячи в резонанс із системою. Його пальці навіть не торкалися консолі — він працював через нейроінтерфейс. За 12 секунд він розплутав багаторівневий захист, на який мали піти хвилини. Зала завмерла.

​Калеб Варіус, найкращий пілот курсу, не роздумуючи, вдарив по сенсору підтвердження лінка. Найсильніший Пілот забрав найшвидшого Аналітика. Ідеальний союз двох геніїв, золотий стандарт Академії. Зала вибухнула оплесками, проводжаючи «золоту пару».

​Нікс виходила останньою. Проводжувана скептичними поглядами, вона почувалася чужинкою на цьому святі досконалості. Ніхто не палав бажанням брати «диковинку» із Сектора 7 — сухорлявого хлопця з пронизливим поглядом і шрамом, який здавався тут тавром невдачі.

​Але коли вона одягла нейрообруч, світ для неї згорнувся в потік векторів. Гул зали зник. Залишився тільки шум даних, схожий на шелест дощу на Аетерні. Вона не розплутувала код — вона прошивала його наскрізь, знаходячи вразливості там, де інші бачили монолітні глухі кути. Її розум, звиклий працювати в умовах вічних перешкод і зламаних імперських частот, оперував нестандартними алгоритмами.

​На головному голографічному екрані спалахнули цифри:

[ЧАС: 14 СЕКУНД. СТАТУС: ДРУГИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПОТОКУ]

​Зала «Сигма» поринула в мертву тишу. Це був не той захват, що супроводжував успіх Еліаса. Це було замішання, що межувало з огидою. Інструктори-Верити почали швидко перегортати логи системи, шукаючи помилку. Не міг хлопець зі стічної канави стояти всього за дві секунди від їхнього «золотого стандарту».

​Нікс зняла нейрообруч. Її скроні пульсували від перенапруження, а браслет на зап’ясті ледь помітно пік шкіру. Вона стояла в центрі зали, очікуючи, що зараз, згідно з правилами Академії, Пілоти почнуть подавати заявки на лінк.

​Один із найкращих пілотів-Калліанців зробив крок вперед, подивився на час, потім перевів погляд на Нікс — на її вицвілий комір, на бліде обличчя, на зухвалий шрам. Він скривився, ніби відчув запах гару з Сектора 7, і… відступив назад. За ним пішов другий. Третій. Залою поповз шепіт: «Синхронізація з ним буде брудною», «У нього в коді напевно сміттєві протоколи».

​Нікс стояла одна під прицілом сотень очей. Другий результат потоку — і жодного підтвердженого лінка. Це було публічне приниження, гостріше за будь-який удар в обличчя. Вона була товаром найвищої якості, який ніхто не хотів купувати через дефектне пакування.

​Калеб Варіус спостерігав за цією сценою, примружившись. Він уже був у зв’язці з Еліасом, але його погляд продовжував обмацувати Нікс. Він бачив те, чого не бачили інші: її нерухомість. Вона не здригнулася під цим презирством. Вона стояла як скеля, поки світ навколо неї сочився отрутою.

​— Якщо ніхто не готовий підтвердити добровільний лінк, — голос інструктора прозвучав сухо і розчаровано, — курсант Нікс буде розподілений системою в примусовому порядку до пілота з резервного списку. Аналітик Нікс розподіляється до пілота… Брутуса Тарна.

​Із лав Пілотів вийшов масивний Калліанець. Його обличчя спотворилося від люті. Для спадкового воїна отримати в напарники «сміттєвого аналітика» за примусом було тавром ганьби.

— Ви знущаєтесь?! — проревів Брутус, нависаючи над Нікс. — Я маю довірити свій корабель цьому недоноску зі стічних канав? Його код тхне мазутом! Я не прийму цей лінк!

​Нікс повільно повернула голову. У її погляді була холодна насмішка.

— Мій код тхне результатом, Тарне. А твої крики тхнуть страхом, що я побачу твої помилки раніше, ніж ти їх припустишся.

​Зала ахнула. Брутус зірвав із плеча знак відмінності й жбурнув його до ніг Нікс. Метал із дзвоном ударився об підлогу.

— Дуельна арена. Сьогодні о дев’ятнадцятій нуль-нуль, — виплюнув він. — Я виб’ю з тебе цю пиху разом із твоїми секундами. Якщо ти не боягуз, хлопче, ти піднімеш цей знак.

​Нікс повільно нахилилася. Вона взяла холодний метал, відчуваючи на собі погляд Калеба Варіуса.

— Сьома вечора, Тарне. Постарайся не розчарувати мене своєю повільністю.

​Вечір у кімнаті 4-Б. Еліас сидів за столом, його сріблясті вени пульсували швидше за звичайне.

— Ймовірність твоєї перемоги над Калліанцем — нуль цілих вісім десятих відсотка, — промовив він. — Навіщо ти це зробив,  Нікс?