Даніель прокинувся від звуку колеса на камені. Чужого колеса: їхні три теліжки стояли за огорожею прийнятого сховища, і до ранкової видачі туди нікого не пускали.
Леон сидів на краю лежака й намагався знайти другий черевик. Софія вже тримала його біля себе.
— Він упав, коли ти перевертався, — сказала вона.
— Я цього не робив.
— Тоді черевик живе краще за нас.
Даніель засміявся, а потім невдало сперся ліктем. Плече відповіло знайомим болем. За ніч із дев’ятої до п’ятої ніхто не викликав їх до вантажу; черговий навісу мав власну зміну. Заряд лишався повним. Від цього ремінець підтримки не став зайвим.
О шостій двадцять Павел передав через районний пост два енергетичні акти. Даніель попросив спочатку прочитати час події.
Новий фонд звичайного вводу на дні з дев’яностого по дев’яносто шостий прийняли вчора о сімнадцятій сорок. Приймали районний постачальник і уповноважені обох постів, кожен за свою лінію. Дев’яносто вісім кіловат-годин на тиждень, не більше чотирнадцяти за добу; початок — сьогодні опівночі. Повідомлення з копіями дійшло до них зараз, але живлення після опівночі вже мало власне прийняте забезпечення.
Другий акт за показанням опівночі закривав учорашню добу: тринадцять цілих і дві десятих. Разом із попередніми шістьма днями — дев’яносто дві цілих і три десятих. Даніель почав переносити нову цифру в рядок учорашнього повідомлення, потім зупинив ручку.
— Просто допиши час закриття, — сказав Леон.
Даніель дописав. Невикористаний верх попереднього тижня не переходив у новий.
У районній приймальні повернення їх записали окремо. Працівниця перевірила три посвідчення, завершений маршрут і сьогоднішній денний наряд, показала кожному виділену частку. Вони погодили одноденну допомогу: по дві порції та частку з восьми літрів на сніданок, обід і ранкове миття. Виданий фонд був невеликий і вже лежав перед ними. На сніданок з’їли три порції й використали чотири літри на пиття, їжу та миття; решту закрили для обіду. Сорок дві дорожні порції не довелося відкривати.
Клінічний пост поруч прийняв Даніеля за новою карткою. Фельдшерка поста прочитала чинне призначення, оглянула стару травму й підтвердила звичайний догляд. Її новий запломбований набір містив дві серветки, бинт, дві пари рукавичок і сто мілілітрів розчину; джерело та видачу внесли в сьогоднішній районний наряд. Дорожніх цілих наборів у Даніеля вже не було.
— Підтримку лишаємо. Навантаження не збільшуємо, — сказала працівниця.
Він правою поправив застібку, яку вона показала. Нових ліків не призначили. Після перев’язки пост списав єдиний новий набір; порожню упаковку Даніелеві в дорогу не дали.
***
О дев’ятій тридцять Дарина Коваль чекала їх у звичайній кімнаті методичного приймання. На її столі стояла чашка з холодним напоєм і лежав відкритий наряд. Вона показала рядок, який дозволяв їй прийняти матеріали експедиції для міської перевірки. Складський приймач Петро Руд мав інший рядок і ключ від сухого сховища.
— Що з цього можна поставити в роботу? — запитала Дарина.
Даніель поклав першу технічну копію на стіл.
— Тут є те, що ми зробили в Р-6. І те, чого це не доводить.
Вона не взяла коробку з муфтою.
— Тоді почнемо з паперу.
На першому аркуші Даніель розгорнув обстежену схему трьох портів. Біля кожного були власний приймач, дозволена ділянка лінії, спосіб підтвердження та межа доступного огляду. Дарина провела пальцем від А до Б, потім до В.
— Ви тут усе бачили самі?
— А я бачив на місці. Ці відрізки перевіряли власні оператори. Тут їхні підписи, час і спосіб передавання. Прогалин ми не домальовували.
Софія подала сторінку походження записів. Її приватна папка залишалася закритою на сусідньому стільці.
Дарина звірила три окремі журнали з переліком додатків. В одному знайшла виправлений рядок, прочитала старий і новий час. Даніель показав підпис оператора та пояснення помилки. Загальний підсумок не закривав цієї сторінки.
Перша спроба почалася в день вісімдесят перший. У журналі А лишився власний початок; на В зник службовий контакт. Леон відкрив свою дозволену частину зв’язку, де голосове повідомлення не було позначене технічним підтвердженням готовності.
— На сороковій секунді скасували, — сказав він. — Сигнал почув кожен. А далі кожен мав повернути своє.
Дарина дочитала послідовність повернення. Загальне підтвердження з’явилося на сімдесят п’ятій секунді. Поряд лежали витратний акт трьох тестових касет і лист пошкоджень.
— Ось це в окрему копію для ремонтників, — сказала вона, торкнувшись листа. — Інакше вони прочитають «повернулося» й вирішать, що отримали справний механізм.
Даніель підсунув акт ремонту. У ньому були замінені деталі, робота, повторні проміри й нове приймання пошкодженого контакту. Відмітка про повернення керування залишилася на попередній сторінці. Вона не повертала витрачених касет і не знімала вм’ятини.
На столі поступово стало тісно. Петро відсунув свою порожню коробку, щоб Дарина могла покласти поруч записи другої спроби.
Новий дозвіл усіх трьох команд датували наступним ранком. Старт — вісім п’ятдесят сім; повне завершення — вісім п’ятдесят вісім двадцять. Даніель показав, де його місцева дія закінчилася раніше, а звичайні пристрої та інші оператори продовжували працювати. Дарина запитала про втрату посиленого режиму.
— На всіх трьох, — відповів він. — Після загального завершення. Назад його не повернули.
Вона ще раз перегорнула всі три журнали, замість поставити одну позначку біля загального успіху.
Після них Софія розклала записи спостережень: ранок і вечір вісімдесят другого дня, ранок вісімдесят третього. Даніель назвав свою точку спостереження. Для двох інших вони подали отримані підписані повідомлення. Базова захисна робота тривала в зафіксованих навантаженнях, закриті порти не прийняли зовнішнього керування. Далі йшли звичайні заміни, охолодження, явки місцевих змін.
#2227 в Фентезі
#586 в Міське фентезі
#517 в Фантастика
#90 в Постапокаліпсис
Відредаговано: 18.10.2026