Розділ 36. Те, що працює далі

О восьмій п’ятдесят вісім сорок Едгар відкрив власний журнал E-A та R-A. Даніель стояв збоку, де було видно обидва поля, але не заважав руці оператора.

E-A — вісімнадцять, R-A — вісімнадцять. Похибка кожного один. Б передав свої дев’ятнадцять і сімнадцять, В — сімнадцять і вісімнадцять, теж із власними одиницями. Кожна копія мала час, пристрій та ім’я: Едгар, Йоахім, Гельмут.

Загальний запис завершення вже був. Приймання його наслідків тільки починалося.

Інґа лишила звичайний екран закритим і перевірила дозволений вихід. Страж не одержав нового зовнішнього маршруту команд, але стояв у своїй смузі. Даніель не переступав огорожі для кращого погляду.

На А лишалася фізична захисна лінія. Її власний показник не перевищив дозволеного місцевого верху, приймач мав запас. Це не було відновленням втраченого підсилення.

Едгар поклав на стіл старий примірник штатного обслуговування. Поруч відкрив новий рядок базової роботи. У старому був довший підсилений службовий проміжок, яким раніше користувалися під час приймання. Новий не обіцяв його.

— Тепер оцей звичайний тримач ставимо відразу, — сказав він майстрині.

Даніель побачив невелику деталь у її руці. Її можна було забути, поки додаткова підтримка пристрою тривала довше. Сьогодні для тієї самої звичайної роботи потрібні були предмет, вільний доступ і людина, яка поставить його вчасно.

— Я можу принести, — сказав він.

Майстриня показала місце.

Він узяв легкий тримач правою й поклав на дозволений бік. Майстриня поставила його, Едгар прийняв звичайний хід.

Порт лишився закритим.

Підсилення не повернулося.

О восьмій п’ятдесят дев’ять на звичайний незалежний пост прийшов вихідний запис верхнього регіонального поста. Три окремі виклики першого режиму: через P-A, P-B, P-C. У кожного був свій номер та час фактичного відправлення, повноважний службовий відправник і прийнята квитанція.

Даніель прочитав свою місцеву пару полів разом із цим викликом.

Команда не виконалася. Зовнішнього ступеня на E-A та нового сервісного входу в R-A не зареєстрували. Поточне поле входу показувало нуль із похибкою один — з верхом один.

Йоахім та Гельмут зіставили свої виклики зі своїми місцевими журналами. Передали підписані результати, ті самі дев’ятнадцять/сімнадцять і сімнадцять/вісімнадцять для E/R. Астрід прийняла їх, потім дала Софії погоджені копії.

Тільки після цього Даніель знав про два далекі результати.

— Тепер можна сказати? — спитав Едгар.

Даніель глянув на закрите поле порта.

— Що ці три команди не виконані.

— Саме ці.

Він лишив цю коротку межу в своєму рядку.

О дев’ятій місцевий імпульс прийшов за звичайним часом. Даніель відчув легку вібрацію підошвою на дозволеному боці, не ставив ноги в приймач. Едгар одночасно читав робочу лінію та передачу.

Власні E-A/R-A показали дев’ятнадцять і двадцять шість. Йоахім передав E-B двадцять, R-B двадцять п’ять; Гельмут — E-C вісімнадцять, R-C двадцять шість. Кожне число з похибкою один, з дев’ятою нуль-нуль у власному журналі оператора.

Базова захисна передача відбулася разом із наростанням імпульсу. Власні імпульс та внутрішній перенос лишилися всередині перевірених малих меж.

Решітки мали прийняти цю роботу далі.

Софія підійшла з дозволеною копією.

— Я не написала «нічого не сталося», — сказала вона. — Сталося. Отут звичайний імпульс.

Даніель показав їй власний рядок.

Вона поклала його поряд зі своїм, прочитала без поспіху й повернула. Не дала іншого підпису тільки тому, що висновки були схожі.

За огорожею місцевий працівник чекав приймання свого ремонту. Не сьогоднішнього досліду. Майстриня відкрила йому звичайний час роботи після перевірки виходу. Його легку каретку провели за базовими умовами, з механічним тримачем і без учорашнього додаткового проміжку.

На середині ходу він спинився.

Даніель уже хотів показати, де можна посунути предмет швидше, але Едгар підняв долоню. Перевіряв власний робочий рядок, поки каретка стояла у звичайному утриманні.

Працівник чекав. Потім спитав:

— Тепер щоразу так?

— За цим прийманням — так. І тримач перед ходом, не після.

— Довше.

— Довше.

Каретка дійшла до кінця. Вона не зникла через втрату підсилення, але робота зайняла інший час і мала іншу руку на звичайній рукояті.

Даніель побачив не тільки свій успіх. Побачив, кому тепер належить цей зайвий рух кожного робочого дня.

Працівник забрав власний предмет.

— Я наступний наряд із цим часом рахуватиму, — сказав він.

Едгар погодив саме це.

На дозволеному столі Інґа закрила механічне приймання А. Гельмут передав власний огляд захисту контакту; новий корпус не мав нового сліду удару. На Б підтвердили охолодження під звичайною роботою. Ці результати мали предмети й людей, не тільки загальну квитанцію ізоляції.

Даніель читав власну копію, сидячи. Підтримка не тиснула так, як під екраном, але рука нила. Він не назвав це новим тремором або зціленням. Сорок у полі лишалися сорока: читання й відповіді не були спокійним відпочинком.

Коли Едгар приніс знятий підсилений примірник умов, Даніель подумав про Марка. Хотів би показати йому щит, короткий власний хід, три остаточні рядки. Але сьогоднішньої консультації не було. Даніель поклав папір до дозволеної робочої частини, не почав шукати домашнього голосу замість місцевого приймання.

Об одинадцятій тримачі відкрили свій новий наряд обслуговування. Кожен мав власну звичайну оплату, явки й матеріали.

Едгар назвав свою частину: читання, штатні заміни, контроль приймача й виходу. Йоахім додав охолодження Б. Гельмут — контактну смугу та виключений край В. Місцеві погодили зупинку роботи при втраті підтвердженої межі, а не нове житлове місце для приймача.

Їм передали дозволені місцеві контрольні копії для цього обслуговування. Повної угоди про зворотний дорожній пакет цей стіл ще не мав.