Розділ 30. Бічний удар

О восьмій п’ятдесят сім Едгар змінив стан P-A.

На його пристрої з’явився власний проміжний запис. Астрід прийняла стартову відмітку в спільному журналі. Даніель побачив нуль спільного відліку на доступному повторювачі. Від цієї зміни минали дев’яносто секунд; не від першої зручної відповіді.

Звичайний звук лінії змінився.

Він не був схожий на попередній хід каретки. Від дальнього зареєстрованого краю пішло коротке клацання, потім друге. Едгар не відійшов від свого робочого місця.

Даніель побачив рух за відкритою смугою. Страж виходив по чинній лінії, не крізь закриту стіну. Його ударний край спершу було видно збоку; тоді корпус повернувся до проміжного порта.

Едгар перестав дивитися на Даніеля й опустив власний захисний екран.

У Даніеля вже була відповідь на спокусу відбити стража просто від пристрою: за ним стояв сам пристрій. Розбитий порт не перестав би бути небезпекою. Він перестав би бути захистом цієї ділянки.

Перші секунди лишалися звичайними.

Даніель узяв легкий стрижень правою. Упор мав сьогоднішнє кріплення, щит — власний приймальний хід. Міток на них ще не було.

На четвертій секунді Даніель утримав власний контакт на неживому щиті половину секунди. На п’ятій — так само на реакційній частині упора. Обидва майданчики діставалися з підготовленого короткого боку; він не біг між сімома метрами кінців.

Початкові відмітки мали скінчитися біля шістдесят четвертої та шістдесят п’ятої секунд. Сьогодні це було далі, ніж потрібне йому десятисекундне Зчеплення, але не далі за будь-яке майбутнє рішення.

Страж змінив напрямок.

Даніель побачив, як ударний край пішов не прямо до щита, а до відкритого боку Едгара. На цьому боці й стояв звичайний екран; вільний вихід був за ним.

— За край не виходь, — сказав Даніель.

Едгар уже лишався там.

На шостій секунді Даніель запустив Огляд видимого щита. П’ять списалося. Напрямок показався на предметі, який він власноруч помітив, не на тілі супротивника й не на далекому В.

Десять секунд цього Огляду мали статися повністю. Даніель не скоротив їх через те, що страж ішов.

На місцевому повторювачі Едгар зняв наступне поле R-A та входу. Його руки виконували власну роботу за екраном. Інґа стояла біля звичайного ловителя й аварійної рукояті; обидві дії не вимагали Даніелевого заряду.

Страж ударив у зовнішню частину екрана.

Метал озвався коротко, в основу, а не в Даніелеве плече. Це прикриття не могло виконати за нього бічне перенаправлення. Могло дати час побачити наступний справжній рух і лишити оператора при порті.

Даніель розсунув ноги на сухій смузі. Ліва підтримка не торкалася краю. Він бачив щит, реакційну рейку й вільний хід ловителя.

Страж відвів ударну частину.

Звичайний датчик на приймальному щиті показував перший ударний профіль разом із ходом; дозволений місцевий запис цього типу лінії допомагав прочитати його. Фактична ударна передача, яку він щойно бачив, покривала не менше шести цілих двох десятих кілоджоуля. Джерелом була механіка стражевого удару.

Наступний міг бути іншим. Якщо страж не віддасть потрібного руху, щит пройде менше. Даніель не вимагав від нього сорока сантиметрів наперед.

Поки напрямок Огляду лишався видимим, він відступив до свого робочого місця за коротким боком екрана. Обидва помічені предмети були перед ним. Навіть з повними ходами пара й він лишалися всередині погодженої місцевої геометрії.

За огорожею рухалася чужа бригада. Не до них. Її довгий кожух ішов тим самим звичайним шляхом, який вони пропустили вранці. Даніель не мав часу роздивлятися людей, але побачив їхній метал на дорозі.

Страж знову повернув край. Цього разу — до щита й робочого проміжку біля Едгарового важеля.

Огляд завершився на шістнадцятій секунді.

Даніель заплатив двадцять за Зчеплення й тридцять за вже освоєний діапазон P3. Сорок п’ять лишилося відразу.

Він не притягав стража. Встановив шлях між двома власними неживими предметами.

Удар прийшов у підготовлений щит.

Стрілка звичайного динамометра пішла до дванадцяти. У її записі залишалася похибка три десяті; це давало верх дванадцять цілих три, за цим вимірюванням. Упор міг прийняти більше за цей верх. Даніелеве тіло — ні.

Він провів удар убік.

Рух був коротший за рух, який уявлявся йому ввечері перед сном. Щит не розігнався без джерела; пішов від справжнього удару, у дозволений хід. Даніель бачив, як ударний край стража зісковзував до бічного металу замість відкритого боку оператора.

Едгар не впав.

Його рука лишалася на власному керуванні, друга — на захищеному боці екрана. Даніель не схопив його за рукав, не потягнув живу людину Зчепленням. Їхній рух розділяв підготовлений предмет.

Сильний шлях прийняв дванадцятикілоньютонний пік. У правій руці Даніеля був тільки легкий стрижень; він уже прибрав його від поміченого кінця. Реакцію несла рейка, кріплення й основа. Він відчував заданий напрямок, але не ставав між щитом та ударом власним плечем.

Коли захотілося податися вперед, ліва підтримка нагадала про себе.

Даніель лишив ноги там, де підготував. Не бачив Йоахімового важеля. Не бачив Гельмутового контакту. Перед ним було своє місце й одна пара.

На коротку мить захотілося додати Опору. Назва обіцяла щось таке, що можна втримати на своєму боці, поки решта не встигла. Але фундамент уже був справжній; зайва плата не зробила б його міцнішим і не продовжила б жодної секунди зв’язку.

Попереду могла знадобитися власна муфта. Власний новий Огляд, Порівняння двох записів, ще одне економне Зчеплення. Даніель не бачив майбутньої відмови C, але знав, скільки коштує його підготовлений спосіб повернення. Залишок сорок п’ять мав лишатися доступним для нього, а не для заспокоєння після сильного удару.

Едгар стояв не в центрі гарної картини перемоги. На його рукаві лишився світлий слід від ранкової зачіпки; він продовжував читати свої поля, нахилившись до приладу з боку, який сам перевірив. Це було те саме робоче тіло, для якого вони ставили ковпак.