Розділ 26. До першого ранку

Уранці останні три проживальні порції для кожного вже мали сьогоднішню дату. Даніель закінчив догляд і поклав два цілих набори на наступні ранки. До нового забезпечення залишалося два дні.

О шостій двадцять через районний пост прийшов Павелів акт за показанням опівночі: повна сімдесят дев’ята доба — тринадцять цілих і п’ять десятих кіловат-години. З попередніми трьома завершеними добами нового тижня — п’ятдесят три цілих і чотири десятих. Даніель записав остаточне число окремо від нинішнього незавершеного дня.

Софія не взяла старої робочої перепустки. На столі лишила копію фактичного приймання ста двадцяти годин, із собою понесла власний допуск до журналів підготовки.

— Сьогодні ходжу за своїм новим листом, — сказала вона.

Даніель прочитав час. Вона погодила складське приймання й звірку даних; після повернення мала окреме вікно для пошукової служби. Воно не входило в технічний витяг Маркові.

Леон закінчував звернення про місце ночівлі на В. Погоджений маршрут до майбутньої точки ще не мав ліжка, ключа від кімнати й людини, яка прийме його ввечері. Він попросив ці поля до виходу.

Астрід перевірила відповідь місцевого поста. Дозволена кімната відпочинку лежала поза R-C, на перевіреному звичайному зовнішньому підході. Місцевий тримач погодив приймання сьогодні до дев’ятнадцятої, сон від двадцять першої до п’ятої, власний шлях до місця голосової роботи на В. Нічний захист і чергова кваліфікована підміна мали окремий штатний наряд.

— Після дороги перевірю сам, — сказав Леон. — Якщо місце зайняте, ранок переглядаємо. До старту не вигадуватиму ще одну ніч.

Даніель прочитав його час прибуття й залишив поле фактичного приймання порожнім.

О шостій сорок вони вийшли до дальнього двору. Софія йшла з власною легкою папкою, Леон ніс лише свою радіоперевірку, Даніель — дозволені акти. За годину дісталися воріт. Складська комірниця чекала з новим окремим нарядом, не з вчорашньою обіцянкою запасу.

Інґа звірила її посвідчення, право видачі конкретної місцевої партії й кінцевий строк до вісімдесят четвертого дня о вісімнадцятій. Даніель перевірив одержувачів: місцеві відповідальні пости А, Б і В, окремо міський комплект.

За дверима стояли вісім нових тестових і вісімнадцять нових добових касет. Комірниця відкрила фактичний складський лист. Сервісний фонд власників і місцевої служби оплатив окремий договір НР-80/С на сім тестових та дев’ять добових. Квитанція прийнятої оплати лежала поруч; ремонтний НР-78/А був іншим уже закритим нарядом.

— На майбутню підміну також? — спитав Даніель.

Інґа показала окреме резервування платні операторів, журналів, зв’язку й кваліфікованих підмін на два підготовчі ранки та звичайне подальше обслуговування. Нічні пости мали свої оплату й людей.

— Оце постачання, — сказала комірниця, показуючи на касети. — Решта записана у вашої служби. За живлення з цієї коробки я не розписуюся.

Вони пішли звірити звичайні пости перед імпульсом. Едгар показав сьогоднішню касету А; записи Б і В отримали від Йоахіма й Гельмута через їхні допущені термінальні поля. Кожна була реально встановлена о шостій тридцять до такої самої години завтра. Нові три списали зі звичайного місцевого фонду, де після них лишилося три цілих. Шість учорашніх і сьогоднішніх витратників не були майбутніми тестами.

Даніель бачив відкритий шлях охолодження А й звичайний ввід. Інґа звірила відповідні власні акти та поточні поля Б і В. До майбутнього початку жоден вимкнений або неприйнятий вузол не можна було лишити за словом «ремонт потім».

О дев’ятій почався звичайний імпульс. Даніель стояв у дозволеному місці поста А. Едгар читав власні значення, решітка працювала зі своєю добовою касетою. P-A залишався у вихідному керуванні. На Б і В робили свої записи, не повторювали Едгарове поле замість власного.

Після завершення звірки Астрід передала Софії доступні підписані журнали нічного інтервалу. У кожного був свій оператор, час і похибка; передача до їхнього читального місця мала реєстрову відмітку. Даніель переглянув їх біля Едгара.

Перше повне спостереження йшло від учорашньої дев’ятої до двадцять першої. Після ранкового імпульсу кожен R показував двадцять дев’ять із половиною плюс-мінус половина: верх тридцять. Окремий інтегральний запис решітки давав тридцять плюс-мінус один за дванадцять годин; залишок — половина плюс-мінус половина, верх одна. Значення узгоджувалися у межах своїх похибок, не ставали рівністю без них.

Другий інтервал почався після вечірнього імпульсу й закінчився сьогодні перед дев’ятою. Тепер максимум у кожного R був двадцять із половиною плюс-мінус половина. Решітка реально розсіяла двадцять плюс-мінус один, залишок знову мав верх одну.

— Тут менше тридцяти, — сказав Даніель.

— Бо прийняла менше, — відповіла Софія. — Не дописуй їй тридцять із першого аркуша.

Інґа перевірила два інтервали окремо. Перше спостереження підтверджувало при навантаженні не вище тридцяти консервативну нижню здатність двадцять дев’ять за дванадцять годин саме в цій справній конфігурації. Друге показувало роботу при меншому фактичному навантаженні, з власним числом розсіювання. Паспортне «до шістдесяти» не додавало тридцяти невиміряних одиниць.

Даніель поклав поруч наступний підготовчий рядок. Якщо майбутній верх буде тридцять і умови решітки збережуться, після дванадцяти годин консервативно лишиться не більше однієї; два місцеві входи з верхами по п’ять дадуть не більше одинадцяти. Точний нуль довелося б виміряти окремо.

— А учорашні дев’ять плюс-мінус один? — спитав він.

— Мають верх десять, — сказала Софія. — І власний час. До завтрашнього старту не доживуть як свіжий допуск.

Вона показала окремі передімпульсні поля А, Б і В з учорашніми годинами восьма сорок вісім, сорок дев’ять і п’ятдесят. Початковий R, залишковий сервісний вхід, власний імпульс і внутрішній перенос були різними вимірюваннями. Їхні консервативні верхи десять, десять, п’ять і п’ять давали тридцять.