У кінотеатрі дійсно було людяно. Показували фільм про молодого моряка, який закохався в дівчину і був змушений зустрічатися з нею під час відпустки, потайки від батьків, бо вони не роздіяли вибір сина. Фільм був дуже цікавим, а сюжет непередбачуваним. Варя уважно дивилася і співпереживала головним героям. Лариса нервувала. Вона хотіла сидіти поруч із Вадимом, щоб ближче з ним познайомитися. Він одразу їй сподобався. Лариса озирнулася по сторонам і попросила в Андрія помінятися місцями, щоб сісти поруч із Вадимом. Хлопець не дуже хотів поступатись місцем, але погодився.
Під час перегляду фільму Андрій побачив знайоме обличчя. Він почав придивлятися.
- Вадиме, - прошепотів він. - Твоя Іра точно зараз вдома?
- Звісно, вдома. Я їй дзвонив перед фільмом, попередив, що ми з тобою сходимо на фільм і потім я приїду до неї. Сказала, що дуже погано себе почуває і хоче поспати. - відповів Вадим. - А що?
- Та так. Мені здалося, що вона тут. - Андрій відповів невпевненно.
- Де? - Вадим знервовано спитав у друга.
- Там, у другому ряду. - Андрій показав пальцем на дівчину, яка сиділа в білому пальто.
- Схожа, але це не вона. Ти помилився. Та і пальто в неї я такого не бачив. - Вадим махнув рукою.
Андрія не полишало відчуття, що він усе-таки не помилився. Дівчина в білому пальто була дуже схожа на Іру. І одяг саме в її стилі. Усю решту фільму він спостерігав за дівчиною, яка мило розмовляла з якимось чоловіком. Вони обіймалися і цілувалися.
Лариса ж весь цей час поглядала на Вадима. Під кінець фільму вона вирішила діяти і трохи посунулася ближче до хлопця. Вадим зрозумів, що вона з ним заграє і трохи відсунувся від неї. Він був закоханий у свою Іру і нікого не помічав навколо. Коли фільм закінчився і в залі увімкнули світло, Варя сиділа вся в сльозах.
- Що сталося? - запитав Андрій схвильовано.
- Та просто фільм трохи сумний. - відповіла Варя.
- Ааа, так ти через фільм плачеш? Це ж усе понарошку. - засміявся Андрій.
- Вона просто дуже вразлива. - усміхнулася Лариса. - Не звертайте уваги.
Відвідувачі почали вставати і виходити із залу. Вадим застиг. У тій дівчині, на яку показував Андрій, він побачив Іру. Його серце шалено заколотилося. Його дівчина мило посміхалася, обіймалася з незнайомим йому чоловіком. Вадим був вспилив від злості і поспішив за ними на вихід.
- А що з ним? Щось сталось? Куди він так побіг? - здивовано запитала Лариса. - Він із нами не залишиться попити кави?
- Не знаю. Це його дівчина. - відповів Андрій і показав пальцем у натовп людей.
- Яка з них? - лукаво запитала Лариса.
- У білому пальто. Ось, зараз обіймається з чоловіком.
- Його дівчина? З іншим? Оце так поворот! - усміхалася Лариса. - Зараз щось буде цікаве. Пішли за ними, подивимося. - штовхнула вона Варю.
Лариса любила збирати плітки і завжди перебувала в центрі різних подій, які відбувалися в інституті. Вона знала, хто з ким зустрічається, хто з ким розлучився, з якої причини. В інституті всі знали, що у Лариси можна роздобути будь-яку інформацію. Її навіть прозвали місцевим сищиком. Вадим наздогнав дівчину вже на виході з кінотеатру.
- Іро? - гукнув він свою дівчину.
Іра повернулася і застигла. Вона розгубилася і не знала, що їй відповісти.
- Що ти тут робиш? - запитала вона.
- Це я хотів у тебе запитати - що ти тут робиш? Ти ж сказала, що будеш дома, що тобі погано! - Вадим від злості просто закипав всередині.
- Хто це взагалі? - запитав чоловік в Іри. - Ви знайомі?
- Вадиме, давай вдома поговоримо. - попросила Іра.
- Ти чого взагалі до нас пристав? - запитав незнайомий чоловік у Вадима.
- Вадик, будь ласка. Тільки без сцен. - Іра не знала, як розрядити обстановку.
Вадим штовхнув чоловіка в плече. Між ними зав'язалася бійка. Андрій з Ларисою стояли і спостерігали за тим, що відбувається. Варя підбігла і хотіла розборонити хлопців, але її ніхто не помічав. Коли вона доторкнулась рукою до Вадима, він схаменувся, вирішиф не продовжувати конфлікт, щоб не наробити біди. Він із докором в очах подивився на Іру і пішов на вулицю.
Під час бійки у Вадима з кишені випав гаманець. Варя підібрала його і побігла за хлопцем, щоб віддати йому загублену річ.
- Ну я просто в шоці! - сказала Лариса. - Дуже гарна дівчина у твого друга, я тобі скажу. Головне, що вірна.
- Давай не будемо забивати голову чужими проблемами. Ходімо поп'ємо кави? - запропонував Андрій. Йому було все одно. Він не дуже переймався за друга. Його більше цікавила Лариса.
- А куди це Варя втекла? - занепокоїлася вона за свою подругу. Лариса почала дружити з Варею, щоб мати змогу списувати домашні роботи, які задавали в інституті. Саме тому вона запропонувала їй піти погуляти, а не Вероніці. Лариса бачила, що Варя попрямувала за Вадимом.
- Ну то що скажеш? - запитав Андрій.
Ларису більше цікавив Вадим. Вона вирішила не зволікати й одразу все прямо сказати Андрію.
- Розумієш, ти трохи не в моєму смаку. Я не люблю лукавити, тому завжди говорю відверто, як є. Я не зустрічаюсь з такими хлопцями, як ти. - спокійним тоном сказала Лариса.
Андрій стояв в шоці. В інституті дівчата були раді, якщо він звертав на них увагу. Але Лариса була обізнана про його любовні пригоди, тому її не цікавили такі залицяльники. Вона шукала собі багатого і забезпеченого хлопця. Такі її цікавили більше.
- Я піду, мені ще потрібно подругу знайти. Гарного дня! І дякую за запрошення в кіно. - сказала Лариса і попрямувала шукати Варю.
Вадим дійшов до лавочки біля озера в парку і сів. Він намагався зібратися з думками після побаченого. В середині все кипіло, а в грудях стискало від болю, що його зрадили. Варя підійшла до нього і простягнула гаманець:
- У тебе випав. Візьми. - посміхнулася вона до Вадима.
- Дякую. Я навіть не помітив. - Вадим ледь натягнув посмішку у відповідь. Йому було соромно за свої емоції, що це все відбувалося на очах у інших людей.
#992 в Жіночий роман
#866 в Сучасна проза
нещасливе кохання, віра в себе, подолання життєвих труднощів
Відредаговано: 06.05.2024