Частина 9

Вечеряти Наталя не пішла. Вона лежала у ванні, вкрита ажурною духмяною піною. Пахло лавандою, грала тиха приємна музика. Наталя давненько не слухала плейлист на своєму планшеті. Надто пригнічений настрій був останнім часом. А музика, яку вона слухала раніше могла викликати небажані сльози. Але не сьогодні. Вона ніжилася в теплій воді і думала про те,що сталося. Мухамед провів її до готелю. Дорогою вони мовчали. А потім він просто зник. Розчинився в повітрі, залишив її сам на сам з думками, що роєм роїлися в її голові. А зараз, отямившись від хвилювань дня, вона могла подумати спокійно. Вона не відчувала жодних докорів сумління. У свідомості раптом прояснилося. Тепер їй здавалося, що весь час вона жила неправильно. Вона робила щасливими всіх навколо:маму, дочку, Марка. Навіть його дружину, бо ніколи не дозволяла собі перетинати межу, вела себе скромно і не висовувалася. А де ж серед всіх цих людей вона, Наталя? Де та жінка, що захоплювалася скандинавськими детективами і любила малювати? Тепер вона читала виключно меню і рекламні брошури, а малювала лише волосся і брови. Ще й дочку намагалася призвичаїти до своїх «хобі». Ні, так далі тривати не може. Цей простий, непримітний на перший погляд чоловік, змінив її погляд на життя, а головне -- на себе. Він дивився на неї, як на коштовну річ, святиню, яку треба берегти і поклонятися. Такого ставлення вона не бачила ні в чоловіка, ні в Марка.  
-- Ма, на пляжі пінна вечірка. Підемо? 
Карина зазирнула у ванну. На ній був рожевий купальник, той самий, який Наталя купила, незважаючи на протести дочки. На думку Карини, він надто відвертий. Яскравий колір чудово поєднувався із засмаглою шкірою. Довге волосся вигоріло на сонці і закрутилося від солоної води. Як прекрасна молодість, подумала Наталя, роздивляючись дочку. Карина нагадувала її саму вісімнадцять років тому. 
-- Вдягни хоча б шорти. Ми ж в мусульманській країні. Треба поважати звичаї людей, до яких ми приїхали в гості.
Дівчина підійшла, присіла на край великої ванни. Помацала матері лоба.
-- Ти не перегрілася? Несеш якусь дурню. 
-- Я серйозно. Не хочу хвилюватися за тебе. 
-- Добре. Як скажеш. З тобою точно все гаразд? Не кричиш, не сваришся, дбаєш про моральність, -- Карина змінила глузливий тон і дійсно розхвилювалася. Мати другий день сама не своя. Не бере слухавку, коли телефонує Марк, не відповідає на його повідомлення. Йде кудись зранку і повертається ввечері тиха і замріяна. І головне -- не бере до рота спиртного. 
-- Все гаразд. Знаєш, я тільки зараз зрозуміла, скільки років свого життя я змарнувала. А могла би знайти цікаву роботу, побачити світ.
-- Ну ти даєш, -- пирснула Карина. В твоєму закордонному паспорті вже візи немає куди ставити.
-- Світ великий. І крім пляжів є на що подивитися.
-- Бачу сталося щось серйозне. Хочеш я не піду на вечірку? Побуду з тобою. Раптом тобі стане зле.
-- Не треба, -- Наталя вийшла із ванни і загорнулася в м'який білий рушник, іди розважайся. Тільки будь обережна і не переборщи з коктейлями. Я піду у місто. Повернуся не пізно. 
-- Щось ці прогулянки стали частими. Нічого не хочеш мені розказати?
-- Обов'язково розкажу. Тільки не сьогодні.