Частина 8

Наступного дня, не змовляючись, Мухамед і Наталя зустрілися в холі і направилися в бухту, що врізалася в камінний берег. Вузька стежка петляла між камінням, часом наближаючись до води. Спокійні води Червоного моря лоскотали Наталі ноги. Вони зайшли досить далеко, але втома не відчувалася. Наталя насолоджувалася краєвидами і тихим захопленням цього дивного чоловіка. Він не порушував дистанцію, не намагався вдавати з себе дотепника, просто був поряд. 
Стежка привела їх до покинутого готелю. Попереду віднівся високий мур. Білі стіни сліпили очі, а чорні зіниці вікон зяяли пустотою, як не загоєна рана. Десь далеко вітер гойдав маківки пальм, на поверхні моря не було жодної зморшки. Весь цей час її не покидало відчуття тріумфу.  Мухамед розповідав кумедні історії, які траплялися з туристами, розказував про звичаї його країни, про те,як в його родині абсолютно спокійно уживаються різні традиції  і релігія. Наталя говорила мало, кивала головою, насолоджуючись його м'яким голосом. Вона відчула, що в товаристві Мухамеда може бути собою. Не потрібно грати роль світської левиці, кривлятися і маніритися перед такими ж, як і вона, жінками. Котрі не матимуть і копійки за душею. Варто розізлити папіка -- і всі квартири, машини і навіть одяг щезнуть, як приданне Попелюшки. Вони звикли сміятися, плакати, спати і веселитися за наказом. Як пухнасті циркові пуделі, вони розважають публіку, сподіваючись отримати в нагороду ласий шматочок.  Коли він замовк, Наталя питально зазирнула йому в очі.
-- Вам нудно зі мною? Мабуть, я не найкращий співрозмовник. 
-- Навпаки, приємно, коли жінка слухає, а не торохтить без упину про магазини в Сохо. Я хочу дещо у вас спитати. 
-- Будь ласка.
-- Можна вас поцілувати? -- Тут же пошкодував про цей порив і злякався своєї сміливості. Нахилився до фотоапарата і почав гортати кадри. -- Вийдуть непогані фото. Ви довго ще будете тут? Хочу встигнути надрукувати.
Наталя спостерігала за ним крізь напівопущені повіки. Він відчував її пильний погляд і боявся підвести очі. Він розумів, варто їхнім поглядом зустрітися, як все буде скінчено. Нарешті насмілився подивитися на неї. Наталя побачила очі, боязкі і сповнені ніжності, що покірно дивляться на неї.
-- Чому ж ви не цілуєте мене? -- спитала вона і злякалася своїх слів ніби води збудили в ній якесь дивне передчуття. Мухамед не відповів. Він повільно схилився над нею. Наталя заплющила очі в очікуванні звіриної пристрасті східного чоловіка, про яку ходять легенди, але нічого подібного не відбулося. Вона відчула ледь помітний дотик на губах. Ніби метелик торкнувся її шкіри невагомими крильцями.