Наталя сиділа в плетеному кріслі на балконі готельного номера. Довге мокре волосся забрано в безформний пучок. Кілька пасм вибилися з-під резинки і обрамляли обличчя. Біля крісла стояв маленький столик, заставлений порожніми склянками. Жінка гортала журнал. На його глянцевих сторінках майже не було тексту. Реклама готелів, косметики та екскурсій, які можна відвідати під час відпочинку. Вона взяла ці журнали з холу, щоб хоч якось вбити ці кілька нестерпних післяобідніх годин. Карина смажилася під сонцем біля басейну. Наталя бачила дочку з балкону і зітхала. Вона не могла собі дозволити довго перебувати на сонці. Її бліда шкіра відразу покривалася пухирями. Марк, певно, забув про це, коли купував путівку в серпні. Кожний школяр знає, що це найспекотніший місяць в Єгипті. А може, не забув. Навмисно сплавив її саме зараз, коли вона випадково дізналася, що в нього народився син. Боявся скандалу? Дарма. Вона доросла дівчинка і давно не влаштовує скандалів через дрібниці.
В'язке повітря огортало Наталю ватяною ковдрою, стискало груди і заважало дихати. У двері голосно постукали.
- Come in!
- your cocktail madam
Офіціант одним рухом підхопив порожні склянки, поставив на стіл новий коктейль. Тепер синього кольору. Білозубо посміхнувся, безцеремонно ковзнувши поглядом по оголеному коліну жінки, і вийшов. Наталя взяла запітнілу склянку і піднесла її до розпашілого лоба. Це був вже четвертий коктейль, а годинник показував лише третю. Великі кубики льоду приємно дзвякали. Наталя кілька разів покрутила склянкою, щоб почути цей рятівний звук, зробила ковток і скривилася. Просила ж - більше алкоголю, менше соку. Ці чурки ніколи не слухають, що їм кажуть. Посміхаються, зображуючи покору і повагу, а роблять все по-своєму. Вона одним ковтком спустошила склянку наполовину. Поторохкотіла льодом, відчуваючи, як на мить спека відступила, і вітерець з гарячого став ледь теплим. Вона знала, що відчуття скороминуче. Вже через кілька хвилин, з останніми краплями "Блакитної лагуни" повернуться і спека, і поганий настрій, і головний біль. "Невже старію", -- промайнула думка. Хоч і знала, що це не так, все одно встала і підійшла до дзеркала. На неї дивилася ще молода вродлива жінка. Легка засмага і правильно підібрані косметичні засоби маскували дрібні недоліки. Волосся довге, блискуче, не перепалене - теж результат значних капіталовкладень. Все її тіло - це вдала Маркова інвестиція. Він пишався, що має таку виродливу коханка. Йому подобалося, яке враження вона справляє на оточуючих. Наталя нахилилася ближче до дзеркала і ввімкнула підсвітку. Не здалося. Так і є - очі трохи припухли. Вона провела подушечками пальців по набряклій шкірі. «Забагато рідини,- зрештою заспокоїла себе,- треба виспатися і все минеться». Вона вимкнула світло і відійшла в глиб кімнати. Бентежні думки не покидали, тож вона ввімкнула все освітлення в номері і повернулася до дзеркала. Тридцять шість уже. Вісім з них вона віддала Марку, ні на що не претендуючи. Цілком задоволена своїм статусом. Але ж роки йдуть. А як він раптом знайде іншу? Он їх скільки, молодих і голодних. Усі хочуть красивого життя тут і зараз.
-- О, мамусю, знову напад меланхолії? -- Карина гучно хряснула дверима, - ти в мене найгарніші.
Дочка влетіла в кімнату саме тоді, коли Наталя роздивлялася свої груди. Вона повільно натягнула на плечі халат. Побаченим залишилася цілком задоволена. Все-таки правильно зробила, що не піддалася на вмовляння чоловіка й мами і не стала годувати Карину грудьми. Тепер її груди, як у молодої дівчини.
-- Чого ти так переймаєшся? - Карина вже вийшла з душу і розчісувала волосся. Вона, на відміну від матері, все робила швидко:говорила, їла, приймала рішення,-- в тобі стільки ботоксу, що стара з косою тебе просто не впізнає і піде геть.
-- Ну - ну, жартуй, поки можеш, -- беззлобно сказала Наталя. -- Подивлюся я на тебе років так через десять. Цікаво, що ти тоді заспіваєш?
Карина обняла матір за плечі.
-- А я не буду так перейматися через зовнішність. Юрчик кохає мене, а не ідеальну картинку. Я не боюся, що він зранку побачить мене без макіяжу.
-- Теж мені приклад. Це відмазка для лохів, що не можуть купити своїй жінці найнеобхідніше.
-- Який сенс в дорогих шмотках та ідеальному мейку, якщо ти навіть фото поруч з Марком не можеш зробити? Тебе ніби не існує. А щоб не було мішків під очима, кидай бухати. Я іду вниз пити каву. Приєднуйся.
І перш ніж Наталя встигла щось сказати, двері гучно захлопнулися. Це вже був удар під дих. Ніколи ще Карина не дозволяла собі подібних висказувань.