Глава 6

Весь час в голові крутилися слова Родеріка про те, що Левіана може бути причетна до смерті Еліазара та зникнення мого батька. Хоча всі і говорили, що Арадій помер, та це ще не доведено. Рада ж була і справді впевнена, що королева причетна до цих двох злочинів. І сьогодні відбудеться збори, на яких старійшини і оголосять про підозри та зібрані докази. Чи хвилювалась я? Ні, адже нарешті ми дізнаємося всю правду.                                                                                                                                      

- Якось ти цікаво вдягнулась для такої події, - сказав Грегорі.                                                                        

- А що не так? - не зрозуміла я.                                                                                                                         

Я була в чорних штанах та сорочці, а ще зробила яскравий макіяж. Хоча по ідеї мала би вдягнутися в блакитний та срібний кольори, адже так було би правильно. Та мені не хотілося цього. Якщо і справді Левіана в усьому винна, то це якраз ідеально підійде. А я майже впевнена в тому, що все це її рук справа.                                                                                                                                                                 

- Та ні, просто якось занадто... темно чи що, - посміхнувся хлопець.                                                             

- Якраз те, що потрібно, - знизала плечима я. - Думаю, нам вже час йти, а то можемо запізнитися. А це буде не дуже добре.                                                                                                                                          

Хлопець лише кивнув, а я потягнула його за собою. Він досі не вивчив де що знаходиться в цьому замку, тому Грегорі не дуже добре орієнтувався. Але з моєю допомогою ми досить швидко прийшли до зали, де й засідала Рада. Вона була величезних розмірів, а посередині стояли два напівкруглих стола зі стільчиками. З одного боку стояв трон королеви, з іншого місце для голови Ради Старійшин. Це були наймудріші ельфи, які вершили справедливий суд та допомагали королям та королевам в управлінні державою. Ми ж швидко зайняли свої місця поряд з Родеріком. Левіана вже велично поглядала на всіх.                                                                                                                                                                      

- Дякую всім, хто сьогодні зібрався тут, - проголосив Севіаль, голова Ради. - Ми розглядаємо справа смерті Еліазара де ЛаФельт та зникнення Арадія де ЛаФельт. Ми провели ретельне розслідування, допитали свідків, і в нас є всі підстави висунути звинувачення стосовно королеви Еллеону Левіани де ЛаФельт.                                                                                                                                                              

- Це просто смішно, - розсміялась королева. - Ви зараз серйозно збираєтеся звинувачувати мене? Я не хочу приймати участь в цьому цирку.                                                                                                               

- Ви змушені, - спокійно продовжував Севіаль. - Ми зараз надамо всі докази та викличемо свідків. А тоді винесемо рішення.                                                                                                                                    

Я бачила, що як би Левіана не намагалась тримати обличчя, та їй було страшно. Рада викликала свого першого свідка, який і почав давати інформацію стосовно причетності до Левіани. Це все розтягнулося на кілька годин. І з кожною хвилиною я все більше впевнювалася в тому, що та, яку я називала матір'ю, була причетна до смерті моїх справжніх батьків. Вияснилось, що вона особисто вбила Мелодію, дружину свого брата Арадія. Значить, вона була моєю справжньою матір'ю. Яке гарне в неї ім'я, треба буде хоча б більше дізнатися про неї. Правду кажуть, я ніби зовсім не маю серця. Я навіть не стала дізнаватися про рідну матір.                                                                                                                              

І нарешті це все закінчилось. Значить Левіана і справді винна в усьому. Однак Арадій не помер, він зник. І ніхто не знає де він, крім королеви. Але вона нічого не скаже. Значить доведеться його шукати. Родерік ж сидів білий, неначе сніг. А його пальці міцно стискали ручку крісла, на якому брат сидів. Не найприємнішу новину він дізнався. Згодом Рада пішла радитися, а ми просто очікували. Однак це не зайняло багато часу.                                                                                                                                         

- Левіана де ЛаФельт, ви визнанні винною у вбивстві принца Еліазара та зникнення кронпринца Арадія, незаконному захопленні трону, а також вбивстві леді Мелодії, - оголосив Севіаль. - Вас засуджено до страти та позбавленні престолу.                                                                                                                       

- Ви не можете, - почала вона.                                                                                                                         

- Можемо, - перервав її голова Ради. - Закон суворий, проте його мають дотримувати всі. Навіть королівська родина.                                                                                                                                         

- Ну що ж, якщо вже все розкрилося, - вона хижо посміхнулась. - Я завжди ненавиділа вас всіх. Шкода, що мені не вдалося виконати все, що хотілося. Але я ще матиму час. Я обов'язково повернуся, і наступного разу вже не сама.                                                                                                                            

Після цих слів вона плеснула в долоні та зникла. Усі одразу ж кинулись її шукати, адже Левіана просто втекла. А я ж залишилась досі в шоці, адже не хотілося вірити, що вона настільки жахлива. Та все ж це правда. І тепер мені потрібно не лише знайти батька, а й нам всім придумати як знайти королеву, аби вона отримала покарання...