Право на дотик

РОЗДІЛ 3 Наслідок

Вони йшли вулицями міста, занурені у власні думки. Левко час від часу кидав на неї погляд. Юлітта мовчала. Після розмови в повітрі залишилася дивна важкість. 

Вони мовчки зайшли в кав’ярню. Від прохолоди їй одразу запаморочилось в голові. Вона одразу ж сіла за столик біля вікна. Підійшовши до прилавка, Левко замовив їм каву з тістечками. 

Він повернувся до столика. Жінка повільно підвела на нього погляд. 

— Дякую, — тихо промовила Юлітта, торкаючись його руки. Він вимучено усміхнувся, не відводячи  погляду. 

— Все нормально?- запитав Левко. Його голос злегка затремтів. 

— Так, - озвалася Юлітта, зробивши ковток кави. Вони обоє мовчали, дивлячись у вікно. І  цього було досить.

Згодом вони вийшли на вулицю. Левко мовчки поцілував її в скроню і пішов у лікарню. Юлітта вернулася додому. 

Вони зберегли одне одного. 

Що буде з ними завтра? 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше