Право на близькість

РОЗДІЛ 10 Нова зустріч

Юлітта вийшла з дому, відчуваючи ранкову прохолоду. Місто вже жило своїм звичним ритмом. Люди поспішали у справах, машини рухалися вулицями. 

Жінка сповільнила крок, відчувши слабкість у тілі. Присіла на найближчу лавку в парку. Холод досі нагадував про себе. Жінка зіщулилася від неприємного відчуття. Ніби опинилася під кригою. Як колись. 

Поруч із нею хтось сів. Боковим зором Юлітта помітила силует. Вона повернула голову й побачила Левка. На мить завмерла. У грудях щось стиснулося. Від згадки про те, що досі жило в її душі. 

Він теж не одразу її впізнав. Його погляд затримався на її обличчі. І в ту ж мить щось у ньому змінилося. Між ними повисла коротка тиша. 

— Юлітто? — тихо запитав Левко.

— Левко? — прошепотіла вона. Її руки дрібно тремтіли. Він зняв куртку і вдягнув на неї . 

— Як ти тут опинилася? — нарешті запитав він. Борлак у нього нервово смикнувся. 

Юлітта знизала плечима. Їй досі було холодно. 

— Не могла сидіти вдома, - промовила вона. Він кивнув, приймаючи цю відповідь. 

Між ними знову запанувала тиша. Юлітта піднялася і рушила додому. 

Левко лишився сам. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше