Пробудження було повільним. Юлітта не одразу змогла зосередитися на тому, де вона. Їй хотілося пити. Сонячне проміння пробивалося в палату крізь штору. Чувся писк моніторів.
Вона повільно витягла руки з-під ковдри. Медсестра зайшла до палати з ліками.
--Доброго ранку,” — привіталася вона до пацієнтки. — “Як ви себе почуваєте?
- Пити хочу, — промовила жінка, витираючи губи.
- Зараз вам допоможу, — сказала дівчина, допомагаючи їй сісти. Юлітта повільно пила воду зі склянки. На мить запаморочилось в голові.
- Прийшли ваші аналізи,” — сказала медсестра, сідаючи на стілець поруч з ліжком.
- Що зі мною? — поцікавилась жінка. Туман в голові розсіювався.
-- Ваш організм зараз у стані виснаження, - промовила дівчина, поправляючи халат.
-- Що це означає? - запитала Юлітта. Вона досі нічого не розуміла.
— Це означає, що ви сильно перевтомилися. Організму потрібен відпочинок, - відповіла та.
-- Скільки ще часу я маю тут бути? - запитала вона. Їй хотілося встати.
— Поки що вам потрібно залишитися під наглядом. Ми подивимось, як ви себе почуватимете, - промовила дівчина,встаючи. Обернувшись на порозі,вона щиро усміхнулася.
Юлітта мовчала. Намагалася осмислити почуте, але думки розтікалися як вода.
У палаті знову стало тихо.
#3026 в Любовні романи
#662 в Короткий любовний роман
самотня і сильна жінка, знайомство і розвиток стосунків, віра в себе і боротьба зі страхом
Відредаговано: 28.04.2026