Право на близькість

РОЗДІЛ 5 Пробудження

Пробудження було повільним. Юлітта не одразу змогла зосередитися на тому, де вона. Їй хотілося пити. Сонячне проміння пробивалося в палату крізь штору. Чувся писк моніторів.

Вона повільно витягла руки з-під ковдри. Медсестра зайшла до палати з ліками. 

--Доброго ранку,” — привіталася вона до пацієнтки. — “Як ви себе почуваєте? 

- Пити хочу, — промовила жінка, витираючи губи. 

- Зараз вам допоможу, — сказала дівчина, допомагаючи їй сісти. Юлітта повільно пила воду зі склянки. На мить запаморочилось в голові. 

- Прийшли ваші аналізи,” — сказала медсестра, сідаючи на стілець поруч з ліжком.

- Що зі мною? — поцікавилась жінка. Туман в голові розсіювався. 

-- Ваш організм зараз у стані виснаження, - промовила дівчина, поправляючи халат. 

-- Що це означає? - запитала Юлітта. Вона досі нічого не розуміла. 

— Це означає, що ви сильно перевтомилися. Організму потрібен відпочинок, - відповіла та. 

-- Скільки ще часу я маю тут бути? - запитала вона. Їй хотілося встати. 

— Поки що вам потрібно залишитися під наглядом. Ми подивимось, як ви себе почуватимете, - промовила дівчина,встаючи. Обернувшись на порозі,вона  щиро усміхнулася. 

Юлітта мовчала.  Намагалася осмислити почуте, але думки розтікалися як вода. 

У палаті знову стало тихо. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше