Розділ 4. Ранок сорому і відправлене CV

 Оксана прокинулася о 10:47 від власного крику уві сні. Уві сні вона стояла на сцені великого конференц-залу, гола, тільки в чорних туфлях на підборах і з дипломом MBA у руках. Диплом був з написом «Видано за особливі заслуги в брехні». Зал аплодував стоячи, а Артем Вадимович (якого вона бачила тільки на фото з сайту компанії) сидів у першому ряду і повільно їв її найкращий тарт з солоною карамеллю, дивлячись їй прямо в очі.  

Вона сіла на ліжку. Серце калатало, ніби хотіло вибігти і здатися поліції самостійно.  

На тумбочці лежав телефон. На екрані — 7 пропущених від Катьки та 3 від Марти. І одне повідомлення в групі «Тріо злочинного резюме»:

Катя 9:14
Доброго ранку, наша майбутня королева корпорацій! Як спалося? Не забудь підмалювати брови, а то виглядатимеш як після нічного марафону з тістом 

Марта 9:17
Я вже вибрала тобі образ: чорний піджак, біла сорочка, джинси (не рвані), туфлі. І головне — посмішка №3 (та, що ми тренували на «я знаю, що ти брешеш, але мені все одно подобаєшся»).

Катя 9:19
І візьми з собою той маленький тарт з яблуками, який ти завжди печеш, коли панікуєш. Це твій талісман. І зброя. Якщо що — простягнеш йому виделку і скажеш: «Спробуйте. Це краща за будь-який MBA».

Марта 9:21
Якщо він тебе розкусить — ми всі разом підемо на знімання. Я вже подумала: Катя буде адвокатом, я — свідком захисту, а ти — обвинуваченою з дуже смачними доказами невинуватості.

Оксана прочитала і відчула, як у грудях щось тепле розливається. Ці дві божевільні завжди були поруч: коли вона плакала через хлопця, коли спекла свій перший вдалий круасан о четвертій ранку, коли зрозуміла, що кав’ярня її душить. Вони ніколи не казали «я ж казала». Вони казали «ну і що, давай наступне».  

Вона набрала в чат:

Оксана 9:34
Дівчата… мені страшно. Дуже страшно.  
А якщо він подивиться на мене і одразу зрозуміє?

Відповідь прийшла миттєво.

Катя
Тоді ти посміхнешся своєю найкращою посмішкою і скажеш: «Так, я збрехала. Але я все одно зроблю для вас більше, ніж будь-яка людина з правильним дипломом».  
І ми будемо пишатися тобою. Навіть якщо доведеться збирати речі вночі.

Марта  
А якщо не зрозуміє — то ти просто станеш легендою.  
І ми напишемо про це книгу.  
«Як дві ідіотки зробили з подруги топ-менеджерку за допомогою Google і горілки».

Оксана засміялася. Сльози котилися по щоках, але це були вже не сльози страху.

Вона встала. Пішла на кухню. Автоматично почала міряти інгредієнти для тіста — стара звичка, коли нервує. Борошно, масло, цукор, щіпка солі. Руки рухалися самі.

Через 25 хвилин на столі стояв ідеальний маленький тарт. Яблука золотилися, кориця пахла домом і безпекою.

Вона сфотографувала його і відправила в чат.

Оксана  
Готовий талісман. Якщо що — я піду з десертом. І з вами.

Катя
Це найсексуальніший тарт в історії українського бізнесу.

Марта
Тепер одягайся. Ми чекаємо доповіді о 15:30.  
І пам’ятай: ми з тобою.  
До кінця.  
Навіть якщо доведеться відкривати власну кондитерську «Брехня & Крем» після в’язниці.

Оксана подивилася на годинник. 12:03.

Залишилося дві години до того моменту, коли її життя або стане казкою, або перетвориться на кримінальну хроніку.

Вона відкрила шафу.

Взяла чорний піджак.

І тихо сказала своєму відображенню:

— Ну що, MBA-шнице.  
Пора йти брехати з відкритим серцем.

І вперше за весь цей дурний день  
вона відчула не тільки страх.  
А ще й маленьку, божевільну, солодку цікавість.

Що буде, коли вона увійде в той кабінет?

І що буде, коли він її побачить?

Вона взяла сумку, поклала тарт зверху, поправила пучок.

Вийшла з квартири.

На сходах зупинилася на секунду.

І тихо, тільки для себе, сказала:

— Якщо він мене розкусить — я піду з високо піднятою головою.  
І спекла йому ще один тарт.  
І нехай тоді скаже, що я ні на що не здатна.

Вона глибоко вдихнула холодне січневе повітря.

І пішла — не озираючись.

Бо іноді життя не питає, чи готова ти до великої брехні.  
Воно просто кидає тобі фальшиве резюме і каже:

«Погнали, красуне. Покажи, на що здатна дівчина, яка вміє робити ідеальний крем-брюле».

А Марта вже писала в чат:

Марта 12:15
Вона пішла.  
Тепер або ми всі станемо багатими, або сядемо разом.  
Я за компанію.

І Катя відповіла:

Катя 12:16
За Оксану.  
І за те, щоб її брехня була солодшою за всі її десерти.

Вони цокнулися віртуально.

І Марта подумала:  
«Якщо все піде не так — я вже маю план Б».  

Але план Б уже не знадобиться.

Бо Оксана вже не просто дівчина з кав’ярні.  
Вона вже — та, хто йде на співбесіду.  

І той, хто чекає її там, уже знає: вона підходить.  

Навіть якщо вона ще не знає цього.