Катя і Марта сиділи навпроти Оксани, як два генерали перед фінальною битвою. Стіл був заставлений порожніми келихами, крихтами від начос і одним самотнім шматком лайма, який уже нікого не цікавив.
Катя, з блиском очей і трошки розмазаною підводкою, тримала телефон так, ніби це був священний артефакт.
— Готові? Зараз буде магія.
Марта кивнула, як людина, яка щойно підписала пакт з дияволом і тепер пишається собою.
— Пункт перший: освіта.
«Магістр бізнес-адміністрування, London School of Economics, 2018–2020 (дистанційне навчання з відзнакою)».
Відзнаку додали, бо звучить солідніше.
Оксана затиснула скроні долонями.
— Я навіть англійською не розмовляю на рівні, щоб сказати «hello» без акценту.
— Ти скажеш «hello» з таким акцентом, що вони подумають, ти з еліти, — запевнила Марта. — Продовжуємо.
Пункт другий: досвід.
«Керівництво проєктами в сфері HoReCa, 4+ роки. Оптимізація операційних процесів, впровадження стандартів якості, управління командами до 15 осіб».
Ти ж керувала двома змінами в кав’ярні, правильно?
— Я керувала двома баристами, які постійно сперечалися, чи капучино з корицею — це злочин проти людства.
— То й була команда, — Катя махнула рукою. — Далі. Навички.
«Експертний рівень Excel (pivot tables, VLOOKUP, макроси), стратегічний аналіз, кризовий менеджмент, висока стресостійкість».
Стресостійкість — це коли ти три роки терпіла, як шеф-кухар кричав «де мій блендер?!», правильно?
Оксана вже не знала, чи плакати, чи сміятися.
— А ще я вмію робити макарони такими, що люди плачуть від щастя.
Марта раптом завмерла. Потім повільно підняла голову.
— О. Мій. Боже.
Це ж геніально.
Додамо в додаткові навички: «Розробка та впровадження інноваційних десертних концепцій з високим рівнем клієнтського задоволення».
Нехай думають, що ти робила маркетинг для тортів.
Катя вже стукала по екрану.
— І ще: «Вільне володіння англійською (C2), німецькою (B2)».
Німецьку ти вчила в школі, пам’ятаєш? «Ich heiße Oksana und ich möchte ein Brot».
— Я навіть «Brot» не пам’ятаю, — простогнала Оксана.
— Не важливо. На співбесіді скажеш «Ja, natürlich» і посміхнешся. Вони розтануть.
Файл був готовий. Назва: Оксана_К_2025_помічник_генерального.pdf
Розмір — 148 КБ.
Вага всієї брехні — приблизно тонна.
Марта простягла телефон Оксані.
— Твоя черга. Натискай «відправити».
Оксана подивилася на екран. Серце калатало так, ніби хотіло вистрибнути і втекти до Львова пішки.
— Дівчата… це ж шахрайство.
Катя поклала руку їй на плече. Серйозно, майже по-материнськи.
— Ні, сонечко. Це не шахрайство. Це… креативне самопрезентування.
Ти ж знаєш, що в тебе талант. Просто система не вміє читати талант з ложечки для тіста. Ми їй допоможемо побачити.
Оксана довго дивилася на кнопку «Відправити».
Потім закрила очі.
І натиснула.
Телефон тихо «пінг»нув.
«Ваше резюме успішно відправлено».
Тиша.
Марта першою порушила її.
— Ну що, тепер або ми всі станемо багатими, або сядемо разом. Я за компанію.
Катя підняла свій келих з залишками коктейлю.
— За Оксану К.! Майбутню праву руку генерального директора. І за те, щоб її брехня була солодшою за всі її десерти.
Вони цокнулися.
Оксана теж підняла свій келих, але пила повільно, ніби це був отруйний еліксир.
Вона не знала, що через 14 годин їй зателефонують з HR.
І що чоловік на іншому кінці дроту скаже голосом, від якого мурашки біжать по спині:
«Пані Оксана, ми заінтриговані. Дуже заінтриговані».
А поки що в барі звучала музика, подруги сміялися, а Оксана тихо шепотіла собі під ніс:
— Дуже-дуже жахасі.
Але чомусь так смачно звучить.
#1305 в Жіночий роман
#4878 в Любовні романи
#1168 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 29.01.2026