Розділ 10

Еліс

Він виглядав настільки впевнено: чорна сорочка, розтебнутий верхній гудзик, самовпевнене обличчя.

 - Мене сюди притягли - сказала я.

 - Розумію - відповів він, хоча в голосі відбувається брехня. 

Я розвернулася до нього спиною, розглядаючи натовп.

 - Будеш танцювати? - прошепотів мені на вухо. Дивно, адже тут доволі голосно, а я почула шепіт.

Я похитала головою.

 - Будеш, бо я двічі добрим не буду - в його голосі відбулися сталеві нотки. Здається, в мене знову немає вибору. 

Не встигла я й моргнути, як Алан повів мене в натовп. Його руки на моїй талії, а мої - на його плечах, й рухаємось під ритм треку. 

Я не дивлюся в його очі.

Можливо тому, що не хотілося, а, можливо тому, що він мене вищий майже на голову. 

А от Алан ,навпаки, уважно розглядав мене навіть не приховуючи інтересу.

Я ж дивилася в різні боки, але не на нього. 

На мить мені здалося, що він посміхнувся. 

Або мені просто здалося.

Алан

Наша пара відрізнялась від інших танцюючих пар. Інші дивляться один на одного замріяними чи закоханими очима. 

Еліс намагалася не дивитись мені в очі. Намагалася відсторонитися, але я навпаки, притягнув ближче. Вона помітно напружилася. 

Така маленька у моїх руках.

Я можу просто зараз "посмакувати" її енергію. Але зараз не хочу. 

Поки що ні.

Еліс

Я хочу відсунутися від нього. Занадто ми близько один до одного. Але, коли я відсторонююсь, то він навпаки, притягує ближче. 

Це мене насторожує.

Раптом Алан стає ближче. 

Нахиляється і торкається губами куточка моїх губ. 

Відривається й дивиться на мою реакцію. Я розгубилася, не можу ні сказати нічого, ні рухатися.

Алан посміхнувся куточком губ.

Нахилився і торкнувся моїх губ своїми. 

Не знаю про, що я в тот момент думала. Я маю його відштовхнути, але натомість почала ворушити губами.

Я повільно відповідала.

Його руки трохи стислий мою талію. 

Усвідомлення прийшло різко. 

Що і з ким я зараз роблю? 

Я різко відсторонився, важко дихати. Алан задоволено, чи, краще підійде, хижо посміхнувся. 

Я втекла. 

У мене якесь дежавю. 

Я знову тікаю.

Господи, що я зробила?! 

Я йому відповіла!

Це тріщина у моїй стіні, а для нього знак, що у мене є слабкі місця.

Що ж мені тепер робити? 

Алан

Її губи на смак, як справжнє золото.

Після поцілунку Еліс втекла. 

Пташка б'ється об золоту клітку. 

Я дав їй втекти. 

А нащо її зупиняти? 

Дати жертві ілюзію втечі, краще. Бо потім вона сама зрозуміє, що в неї немає виходу.

Хай тікає.

Я все одно її знайду.

Немає куди тікати.

Навіть Еліс буде на місяці, я все одно заберу її. 

Бо я своє не звлишаю. 

Скоро пташка зрозуміє це.

Рано чи пізно.

Як вам таке? Сподіваюся сподобалося. 

❤️❤️❤️