Глава 5

Мая відчинила двері і потягнула мене за собою. 

Всередині було багато людей. Концерт ще не почався, а в мені вже не по собі. 

Вмить всі затихли і повернулися до сцени. Вимкнули світло і на сцену повільним впевненим кроком вийшов Алан. Він був одягнений у чорну сорочку і чорні вільні джинси. 

Пролунали перші акорди пісні, його голос викликав у мене мурашки. Він дивився на божевільних фанатів, куди завгодно, але ніби шукав когось. 

Його очі затрималися на мені, і на його обличчі розквітла хижа посмішка. Це мене налякало, хоча не розумію чому. 

Раптом я відчула втому і не тільки. Ніби з мене висмоктують сили. Я списала це на перенавантаження і задушливість у приміщенні, бо я не звикла до таких місць. Втома посилалася.

Алан іноді кидав на мене зі сцени загадкові погляди. 

За секунду мені стало важко стояти.

 - Мая, я відійду - крикнула Маї на вухо. Але через музику та божевільний натовп вона не почула. 

Я ледь пройшла крізь натовп до туалету. Руки тремтіли, голова боліла від головного болю.

Здавалося, його голос проникав під саму шкіру. Зі мною таке вперше. Невже люди на концерті теж так почуваються? 

Беру телефон і друкую Маї повідомлення.

Elis: Мені не добре, тому йду додому. Зустрінемося завтра. 

Після цього проштовхуюсь через натовп з горем навпіл до виходу. Мені зараз потрібне повітря, у залі душно. 

І як люди таке витримують? 

Жах...

Звідси до гуртожитку недалеко, тому йду пішки.

Алан

Я вийшов на сцену впевнено, повільно, насолоджуючись криками. Внизу було купа галасливих фанатів з яких відчувалася знайома енергія. Але вона ніщо порівняно з енергією Еліс. 

Мої очі блукали по натовпу шукаючи її. 

Нарешті я натрапив на Маю, згодом й на Еліс. Вона виглядала серйозною. 

Здається лише вона не дивилась на мене, а якщо й дивилась, то без захвату. 

З часом я відчув приплив її енергії, тому поступово почав смакувати її. 

Вигляд Еліс змінився, по її обличчю можна було прочитати слабкість і втому. 

Вона взяла телефон і швидко  щось надрукувала, а за тим зникла у натовпі. А потім й слід її енергії зник. 

Еліс втекла. 

Що ж, я міг подумати про це, але не подумав. Вона сильніша ніж я думав. 

Ніхто не може чинити мені опір. 

Крім Еліс.

Еліс

Дійшовши до кімнати, я перевдягнулася у піжаму і сіла на ліжко. 

Голова все ще боліла. 

Я закрила очі, зробила глибокий вдих і видих. В голові все ще лунали слова пісні Алана.

Божевілля.

Після його концерту, в мене перед очима все пливе. Можливо це із-за того, що я ніколи не ходила на такі заходи? 

Ну і добре, що не ходжу. Ну їх в баню, не хочу ходити в такі місця. 

Водночас відчувала почуття вини перед Маєю. Все ж таки я залишила її там саму. Не буду зараз думати про це.

Хочеться просто лягти і заснути. 

Тому лягаю, вкрилася пледом по горло і миттєво засинаю. І сниться мені якась чортівня...

Привітик) Пробачте за мою відсутність, були на те причини. Але я знайшла час написати новий розділ.

Ваша Valerishkaaa)))