Через деякий час Мая прийшла до мене з пакетом.
- Привіт - привіталася, пропускаючи її до квартири - В що це? - я кивнула на пакет.
- Привіт, це смаколики для ночівлі.
- Ого, круто. Я про це не подумала.
- Ага, може фільм якийсь глянемо? - запропонувала Мая.
- Давай, який?
- Як щодо сутінок?
- О, я не проти. Давно його не дивилася.
- Чудово.
Подивившись фільм, ми почали розмовляти з нею про всяке. Від жартів, до серйозності.
- До речі, підеш зі мною на концерт Алана? - раптово запитала вона.
- Пробач, я не люблю гучні місця - відмовила я.
- Ну будь ласочка! Мені немає з ким піти, я тут зовсім новенька - почала давити на жалість - Будь ласка! Якщо тобі стане не добре, ми одразу підемо. Ну Еліс!
Я завагалася. Сумніваюся, але що ж поробиш?
Я ж добра душа.
- Гаразд - відповіла - Але тільки заради тебе.
- О, Еліс! Дякую! - вона обійняла мене.
- Давай вже спати. Я втомилася.
- Звісно - відповіла Мая й ми лягли спати.
Тільки зараз я зрозуміла, що у мене відсутні інстинкти самозбереження. Бо я запросила до своєї кімнати у гуртожитку мало знайому людину.
Що зі мною не так?
Алан
Вночі я обдумував чи Мая вмовила Еліс.
Я думаю, що моя молодша сестричка справилася.
Я бачив сьогодні, як Мая з Еліс розмовляють. Це добре.
Але у Еліс такий запах енергії... він п'янить. Він такий привабливий...
Думаю у пророцтві йдеться саме про Еліс.
Зовсім скоро я спробую її енергію.
Це лише питання часу.
Еліс
Всю ніч я майже не спала.
Крутилася, верталася як той хом'ячок у колесі. Я думала чи правильно те, що я погодилася піти на концерт.
Але зараз вже пізно про це думати. Я вже погодилася, і, якщо відмовлюся в останній момент, то зруйную радість Маї.
Мені потрібно навчитися казати "ні".
Але це складно.
- Чому ти не спиш? - питання Має виводить мене з думок.
- Не знаю. Не спиться - я знизав плечима.
- Завтра буде важкий день. Спи, а то будуть синяки під очима. Ненавиджу таке.
- Ти права - відповіла я.
За пару хвилин я поринула у світ снів і кошмарів.
Сни снилися незрозумілі, в принципі, як завжди.
Після завтра відбудеться концерт Алана. Не знаю чому, але, щось мені не дуже хочеться йти. Але я вже пообіцяла.
- Добраніч Мая.
Вона не відповіла, бо вже сопіла.
#5683 в Любовні романи
#2457 в Сучасний любовний роман
#2070 в Фентезі
#528 в Міське фентезі
Відредаговано: 07.12.2025