Розділ 23. Сюрприз

Назавжди і не втекти

В полоні я, в полоні ти

Назавжди, інше не вміти

У тебе є я, в мене є ти

Марія Яремчук, "Назавжди"

- Так! Готово! Нарешті!

Я з хрускотом потягнулася, відірвавши погляд від паперів, над якими я сиджу вже години чотири. Як завжди, все в один день, трясця йому!

Зранку ходила до цілителя, аби впевнитися, що чуття мене не підвидить, і сьогодні маленький сюрприз таки відбудеться. Лишається тільки придумати, як небанально розповісти про нього чоловікові…

Через візит до лікарні я майже на годину спізнилася на роботу, що суттєво вплинуло на мій робочий графік, тож працювала я навіть без перерви на обід. Звісно, я розумію, що треба тепер менше себе навантажувати і слідкувати за своїм здоров’ям, але сьогодні якийсь завал із цими документами! Спершу давала раду паперам відьомської школи, аби передати їх уповноваженому з питань освіти. Хоч він і працює під моїм керівництвом як імператриці, я однаково не повинна зловживати своїм становищем і невчасно передавати звітність. Коли ж зі справами школи було покінчено, я взялася за документи “Пелюстки лілії”: сьогодні ввечері маю намір зробити декому ще один сюрприз, тож довелося в темпі вирішувати всі питання з крамничкою. Сьогодні після обіду мають приїхати з Маосу Ліля, Віола й Месініші, тож Дар  влаштовує в палаці вечірку. Гм, це вже скоро треба їхати зустрічати дівчат… Тааак, насичений день.

Втомлено потерла очі і поплескала себе по щоках, аби прийти до тями. Поступово в голові перестало паморочитися від нескінченних рядів цифр, а неприємний туман зник з-перед очей.

Ставши біля вікна, я визирнула надвір. Територія, огороджена парканом, радувала око зеленню, молодими деревцями та квітучими клумбами. Маленькі дівчатка та дорослі жінки гралися ляльками, прогулювалися доріжками або ж читали, зайнявши світлі лавки в тіні дерев. Навіть на канікулах тут завжди хтось лишається. Викладачки переважно займаються науковою діяльністю, а в гуртожитку тут постійно живуть відьмочки, яким просто нікуди піти. На жаль, таких доволі багато.

За останні три роки в суспільстві багато що змінилося. Тепер відьми мають можливості. Ці дівчатка за вікном тепер мають шанс на щасливе майбутнє. І мого милого маленького сюрпризика теж поважатимуть.

Відзначивши наше унікальне вміння відчувати брехню, імператор вирішив заснувати окремий слідчий відділ, який допомагає викривати злочини та корупцію. Завдяки відьмам з цього відділу розкриття злочинів стало швидшим мінімум у чотири рази! Цей шалений успіх значною мірою посприяв покращенню нашої репутації.

Наслідуючи цей приклад, тепер відьми об’єднуються в популярні цими днями приватні організації, які надають слідчі послуги. Ще вони засновують компанії з надання психологічної підтримки, адже ми читаємо чужі почуття, як відкриті книги. А нещодавно багато відьом подалися працювати в психіатричних лікарнях, адже мама після дворічного дослідження з’ясувала, що регулярні легенькі впливи на ту чи іншу ділянку мозку можуть вилікувати чи не всі психічні хвороби. Вона написала ґрунтовну роботу на цю тему і навіть провела кілька семінарів із майстер-класами у вільний від роботи в шкільній бібліотеці час.

Багато жінок Імперії захопилися тим, що відьми працюють на рівні з чоловіками. Країна тепер аж гуде від жінок, які шукають роботу, носять штани і прагнуть до самостійності. Цей новий тренд активно підтримує Ясмина як перша в історії Імперії ректорка академії. Вона тепер постійно дає інтерв’ю, спілкується з жінками і дає їм поради, як давати собі раду з чоловічим шовінізмом.

З часом шок та обурення громадськості вляглися, люди перестали виходити на демонстрації і змирилися, що до переліку рас та народів Імперії Сонця повернулися відьми. Мені довелося ретельно зважувати кожен свій крок, комунікувати з представницями Відьомської ініціативи, яку вони утворили, щойно чутки про відьомську школу тільки почали розповсюджуватися. Через цих представниць, серед яких, до речі, є Яна та Соломійка, я благала відьом поводитися чемно, щоб не підігрівати невдоволення населення. На щастя, жодних казусів, які б набули широкого розголосу не сталося, інакше я не уявляю, яка була б реакція.

Так, попереду ще багато роботи. Так, нас ще остерігаються. Так, досі можна почути расистські закиди в наш бік. Але з нами вже готові йти на співпрацю. Це вже початок!

В двері тихо постукали. Яна зазирнула в мій кабінет.

- Пані директорко, можна до вас?

- Так, заходь, - дозволила, відчиняючи настіж вікно, аби впустити більше свіжого повітря.

Після остаточного зцілення її душі Яна загорілася бажанням бодай якось мені віддячити. І вона була не сама. Коли три роки тому я представила проект відьомської школи перед імператором та урядом, чутки було вже не спинити. Відьми знаходили мене одна за одною і просили дозволити їм долучитися. Ось так я і зібрала учительський колектив з найбільш вправних у різних галузях відьом.

Яна, наприклад, ідеально виконує свої обов’язки нагляду за дисципліною в гуртожитку та на території школи. Вона сувора, але справедлива, і ніколи не карає на порожньому місці, бо через власне непросте минуле добре розуміє дівчаток. Учениці її трохи побоюються, але водночас поважають. Вона рідко до мене заходить - тільки коли котрась із дівчат регулярно порушує дисципліну і не кається.